ПРЕСС-ЦЕНТР
USD: 26.19 26.43  EUR: 28.97 29.63 

Агия Загребельская

31 августа 2016 г., 15:00 
интернет-конференция 
Агии Загребельской 
государственного уполномоченного Антимонопольного комитета Украины, 
на тему: "Конкуренция: инструменты защиты прав бизнеса".


В ходе мероприятия наша гостья озвучит направления деятельности Комитета, благодаря которым осуществляется защита и развитие конкуренции на рынках, и даст практические советы представителям бизнес-кругов как использовать различные инструменты для защиты своих прав.

Агия Загребельская - государственный уполномоченный Антимонопольного комитета Украины, магистр Национальной академии внутренних дел, юрист, кандидат юридических наук.

- С августа 2000 года по февраль 2002 проходила службу в органах внутренних дел Украины;
- с июня 2004 года по январь 2007 года - секретарь судебных заседаний Печерского районного суда г. Киева;
- с января по июль 2007 года работала юристом, главным юрисконсультом ООО «Гарагуля А.А.»;
- с июля 2007 года по ноябрь 2012 года - заместитель директора, директор ООО «Юридические традиции»;
- с ноября 2012 по апрель 2014 работала адвокатом по совместительству в Адвокатской Компании «Юридические традиции»;
- с мая 2014 по июнь 2015 года - занимала руководящие должности заместителя руководителя Главного управления по вопросам судоустройства и правовой политики Администрации Президента Украины и первого заместителя Председателя Государственной исполнительной службы Украины;
- с 2012 по 2014 год - Председатель Комитета Ассоциации Адвокатов Украины по уголовному праву и процессу;
- с 14.05.2014 года подано заявление о приостановлении действия свидетельства на право занятия адвокатской деятельностью.

Указом Президента Украины от 29.06.2015 №378 / 215 назначена на должность государственного уполномоченного Антимонопольного комитета Украины.
С 2009 года занимается адвокатской деятельностью на основании Свидетельства на право занятия адвокатской деятельностью № 3966, выданного Киевской городской квалификационно-дисциплинарной комиссией адвокатуры 30.11.2009 года (специализация экономические и должностные преступления).

Присоединяйтесь к нашей интернет-конференции и задайте вопросы нашей гостье!




Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Здравствуйте, Агия!
Когда ожидается принятие решение АМКУ по так называемому «бензиновому делу», в котором фигурируют Золотой экватор, ВОГ Ритейл, Окко Нефтепродукт, Альянс Холдинг, СОКАР ПЕТРОЛЕУМ, Параллель - М, и АМИК Украина? Спасибо.
Доброго дня всім! Рада вас знов вітати на порталі liga.net. Це чудовий майданчик для нашого з вами відвертого та конструктивного спілкування. Впевнена, що цей час ми проведемо з користю. Різноманітних питань надійшло дуже багато. Велика кількість запитань стосуються діяльності Комітету на тих ринках, якими опікуються інші державні уповноважені Комітету. Є низка питань, що  стосується саме мого сектору роботи.  Намагатимусь відповісти на максимальну кількість з них. Маю надію, що нам вистачить часу. Якщо ні, буде чудовий привід втретє здійснити нашу розмову в аналогічному  форматі. Не гаючи часу, пропоную одразу перейти до відповідей. 
Дякую за запитання, Олександре!
Актуальне питання, актуальна справа. Чимало публікацій в ЗМІ всі ми спостерігаємо з цього приводу, які містять протилежні позицї речників та журналістів, у тому числі щодо строків прийняття рішення з цього питання. Дехто вважає, що й так все зрозуміло, скільки можна розмірковувати та розслідувати, дехто, навпаки, нарікає на неможливість за такий незначний проміжок часу проаналізувати ситуацію на ринку, особливості поведінки учасників, «діагностувати» порушення та вжити необхідних заходів.
Моя відповідь – моя особиста думка, одного з державних уповноважених, які є членами Комітету, та в майбутньому голосуватимуть за рішення з цього питання. 
18 серпня 2016 року ми, як колегіальний орган, розпочали слухання у справі про антиконкурентні узгоджені дії ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», ТОВ «Параллель – М ЛТД», ПІІ «АМІК Україна» щодо встановлення роздрібних цін на світлі нафтопродукти. 
Для тих, хто бачить зраду в тривалому розслідуванні та розгляді, трошки зупинюсь на процесуальних особливостях діяльності АМКУ. У Комітеті є, по суті, три органи: державний уповноважений, колегія та сам Комітет, як колегіальний орган. Розслідування, як правило, провадиться одним державним уповноваженим спільно зі структурним підрозділом, який відповідає за цей напрямок. Заключні рішення, в більшості випадків, приймаються Антимонопольним комітетом України, як колегіальним органом. Відтак, по цій справі, як й по іншим, до винесення її на засідання Комітету, державний уповноважений зі «структурниками» збирають докази (як вини, так і невинуватості), аналізують їх, кваліфікують дії відповідачів та вчиняють багато інших юридично значущих дій з маючи на меті винесення на засідання Комітету якісного проекту рішення, щоб на засідання Комітету винести якісний проект рішення, який підготовлено за результатами повного, всебічного, об’єктивного, прозорого, неупередженого та законного розслідування. На це все витрачається чималий час, адже та кількість інформації, що збирається щодо особливостей функціонування ринку та поведінки учасників, має чималий обсяг, та й суб’єктам, яким направляються вимоги (найпоширеніший спосіб збирання доказів), зазвичай потрібен значний час для підготовки інформації (відповіді) та її направлення.   
Чому важливе проведення якісного розслідування, повного та об’єктивного розгляду, відпрацювання дієвих та ефективних заходів (у тому числі санкцій) та, за потреби, їх подальшого застосування?
Якщо уявити проблеми, які існують на тому чи іншому ринку й негативно впливають на конкуренцію, у вигляді хвороби, то розслідування та розгляд – це так звана діагностика захворювання. Резолютивна частина прийнятого рішення – ліки. Коли під час діагностики були допущені помилки, то «призначені» ліки не принесуть очікуваного позитивного ефекту, а може бути, й навпаки, – ускладнять хворобу, чи спричинять появу нової. Саме тому Комітетом витрачався, й буде витрачатись значний час та сили на «діагностику», аби тільки прийняті нами рішення були дієвими та максимально позитивно впливали на стан конкуренції на певному ринку. Хоча, погоджуюсь, що «популярніше» було б швидко розглянути, «щось винести», «повісити медальку» та й далі гучно стверджувати, про «не спрацювало» або «стало гірше», бо «хтось» там «щось» робить не так. Тут, повторюю, те, що часто кажу останнім часом: ми не женемось за швидкими та популярними рішеннями, показник нашої робити – це не ціни на той чи інший товар, роботу, або послугу, не розміри призначених штрафів. Це, перш за все, стан конкуренції на ринку: здорова, розвинена конкуренція з високим рівнем конкурентної культури, як бізнесу, так й державних органів. 
Отже ближче до розслідування та розгляду. 
Відповідно до матеріалів, зібраних під час розслідування, протягом січня 2013 року – січня 2016 року відповідачі одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали (підвищували або зменшували) роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 шляхом зазначення цін на інформаційному табло на стаціонарних АЗС.
Проведений Комітетом аналіз ситуації на ринку не виявив об’єктивних підстав для таких дій зазначених суб’єктів господарювання. Роздрібні ціни на світлі нафтопродукти, у тому числі з урахуванням коливання курсу долара США та євро, не корелювалися зі змінами факторів, що впливають на їх формування.
При цьому, від 20 до 80 % від загального обсягу нафтопродуктів реалізовувалося відповідачами за цінами, нижчими від цін, зазначених на інформаційних табло, відповідно до існуючих програм лояльності, акцій тощо. У той же час, остаточна роздрібна ціна бензину марки А-95 та дизельного пального (з урахуванням знижок) не була загальнодоступною, відкритою та прогнозованою для споживачів. Вже як споживач, а не як державний уповноважений, хочу зазначити, що з урахуванням різноманітних програм лояльності, акцій та знижок у різних операторів, які постійно змінюються, я особисто останнім часом вже «загубилась» в тому, скільки кінець-кінцем моя родина витрачає коштів на закупівлю одного літру пального. 
Втім вже можна визначити, що відповідачі, встановлюючи та підтримуючи на інформаційних табло на АЗС роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 та дизельного пального на однаковому рівні, реалізуючи при цьому частину пального за цінами, які є нижчими від цін, зазначених на інформаційних табло, фактично обрали такий спосіб, інструментом для уникнення відкритої цінової конкуренції між собою.
Як наслідок, є ознаки того, що такі дії призводять до усунення цінової конкуренції між ними, та спонукають інших учасників ринків до встановлення своїх роздрібних цін на необґрунтованому рівні, та, в цілому, до зниження ступеня конкуренції на ринку.
Однак остаточне рішення, Комітет, кожен з нас, як член Комітету,  винесе лише після проведення засідань, на яких буде повністю з’ясовано та всебічно проаналізовано матеріали розслідування, включно з аргументами та позицією суб’єктів правопорушення.
За результатами слухань найближчим часом ми приймемо рішення. У разі доведення факту вчинення порушення, та не спростування відповідачами, під час розгляду, висновків Комітету, на відповідачів може бути накладено штрафні санкції. 
 Однак, щоб «полагодити ринок», як ми часто говоримо поміж себе, Комітет обов’язково внесе свої пропозиції, які будуть спрямовані на відкритість та прозорість функціонування ринку та забезпечення споживачам можливості обирати якісне пальне за найнижчою ціною.
31.08.2016 15:03:06
Какой уровень взаимодействия на сегодняшний день между АМКУ и НАБУ? какие совместные дела расследуются, по каким принято решение?
Дякую, пані Іванна! Важливе та актуальне питання.
Дійсно, ті порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які досліджує Комітет, та інформація, яку Комітет отримує під час розгляду, як орган оскарження, скарг у сфері державних та публічних закупівель досить часто перетинаються з корупційними правопорушеннями, що можуть бути й приводом, й наслідком конкурентних проблем на тому, чи іншому ринку. 
Антимонопольним комітетом України майже місяць тому було направлено лист до Національного антикорупційного бюро України щодо налагодження співпраці, обміну інформацією та укладення меморандуму. 
Метою документу є обмін інформацією та надання відомостей для оперативного й всебічного виконання завдань, покладених на ці два державних органи нормами чинного законодавства щодо попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних корупційних правопорушень та інших злочинних діянь, які підслідні Національному антикорупційному бюро України, а також протидія порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння у здійсненні інших повноважень АМКУ у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних (а тепер вже і публічних) закупівель.
Національне антикорупційне бюро України, за результатами опрацювання структурними підрозділами НАБУ проекту Меморандуму про співпрацю та обмін інформацією між Антимонопольним комітетом України та Національним антикорупційним бюро України, скерували для розгляду та погодження проект вказаного Меморандуму з внесеними пропозиціями та змінами.
Після опрацювання та погодження зазначеного вище проекту, Меморандум про співпрацю та обмін інформацією буде підписано Головою Антимонопольного комітету України Терентьєвим Ю.О. та Директором Національного антикорупційного бюро України Ситником А.С. 
 Маю впевненість, що найближчим часом ми з вами будемо мати можливість обговорювати результати нашої співпраці та практичної реалізації положень Меморандуму!
31.08.2016 15:03:35
Добрый день! я читал, что Антимонопольный комитет Украины собрал рабочую группу для разработки критериев предоставления госпомощи на научные проекты и инновационную деятельность. Есть ли уже результаты этой работы?
Дякую, пане Антоне, за цікаве запитання.
Насправді,  надихає зацікавленість громадськості та фахівців до роботи такого нового, для української правової системи, інституту, як підтримки суб’єктів господарювання надавачами державної допомоги. Не зважаючи на те, значна частина Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», набирає чинності з 2017 року, на сьогодні Комітетом, та, особливо, державним уповноваженим пані Анною Артеменко, відпрацьовано велику кількість підзаконних актів, які вкрай необхідні для ефективного функціонування цього інструменту.
Я вже зазначала, що для нашої держави це новела, така сама, якою колись були для нас тендери. Але, я впевнена, що через кілька років держава вже не уявлятиме, а як це було раніше по-іншому. Для дієвого функціонування зазначеного інституту – моніторингу та контролю за державною допомогою, потрібно розробити та прийняти якісні нормативні акти та, в подальшому, відпрацювати правильну практику їх правозастосування. 
Я впевнена, що Анна Артеменко прийняла єдине правильне рішення в зазначеній ситуації: залучає задля відпрацювання дієвих нормативних актів громадськість та фахівців.
 Спільні зусилля Комітету, громадськості й фахівців у створенні проектів нормативних актів – це, в першу чергу, мінімізація можливих похибок, недоопрацювань, й, по-друге, завдяки поєднанню спільного потенціалу держава має отримати дієву підзаконну базу. Маю надію, що результатом такої співпраці буде досягнення мети, яку передбачає Закон: впровадження та існування інституту контролю за державною допомогою.
Це є вкрай важливим моментом, тому що будь-яка державна допомога впливає на конкуренцію на ринку, і й кожного разу нормативна база та правозастосування повинні йти шляхом «ювелірного балансу» між негативним впливом на конкуренцію на ринку та досягненням значущих цілей, задля якої вона, державна допомога, надається. 
Десятого серпня 2016 року Антимонопольним комітетом України було проведене перше установче засідання робочої групи з розроблення проекту одного з низки необхідних нормативно-правових актів, а саме щодо визначення критеріїв оцінки допустимості державної допомоги на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність. Наразі учасниками робочої групи триває спільне опрацювання проекту цього нормативно-правового акту. Очікуємо завершення роботи над цим проектом наприкінці вересня, після чого його буде офіційно, у встановленому порядку, скеровано на погодження.
 Пропоную всім зацікавленим особам долучатися до роботи Комітету й не полишати поза увагою нашу роботу у цьому напрямку.
31.08.2016 15:04:05
Проясните, пожалуйста, ситуацию вокруг разрешения группе "1+1 медиа" на приобретение DTH-платформы Viasat Украина?
У Департаменті контролю за концентраціями та узгодженими діями на сьогодні відсутні, а, відтак, й не розглядаються заяви (справи) та не проводяться дослідження щодо DTH-платформи Viasat України.
За умови надходження відповідних документів, вони обов’язково досліджуватимуться та розглядатимуться Комітетом, як це зазвичай відбувається з усіма заявами, з неухильним дотриманням норм чинного законодавства.
31.08.2016 15:04:36
Обратился ли уже АМКУ в суд для взыскания штрафа с российского Газпрома в размере 86 млрд грн ?
Дякую, пані Маріє, за запитання.
На сьогодні, Юридичним управлінням Комітету триває підготовка позову щодо стягнення штрафу та пені з ПАТ «Газпром». 
У разі, якщо на день повної підготовки позовних матеріалів, штраф та пеня не будуть сплачені у встановлений строк в добровільному порядку, Комітет (як і за всіма іншими рішеннями про накладення штрафу, за якими відповідачами останній не був сплачений у передбачені строки)  направить ці позовні матеріали до судового органу, як це передбачено відповідним процесуальним законодавством. Аналогічна процедура здійснюється Комітетом щодо всіх інших рішень про накладення штрафних санкцій та щодо всіх, без виключення, підприємств, установ та організацій.
Комітет обов’язково інформуватиме про хід та результати цієї ситуації.
31.08.2016 15:05:01
Агия, есть ли  какой то строго прописанный механизм  для привлечения к ответственности, в том числе уголовной, должностных лиц налоговых органов? Могу ли я и как именно защитить себя в суде от неправомерных действий налоговиков?
Шановний Андрію Вікторовичу, дякую за запитання.
Воно хоч й не зовсім, точніше, зовсім не стосується компетенції Антимонопольного комітету України, однак, спробую надати відповідь, використовуючи свій досвід роботи адвокатом. Буде чудовий привід згадати приватну практику, за якою, відверто, іноді маю тугу…
Обов'язки та відповідальність посадових осіб контролюючих органів визначені Податковим кодексом України. Так, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначено зазначеним Кодексом. Це є, зокрема, фінансова, адміністративна, кримінальна відповідальність.
Притягнення до відповідальності здійснюється у порядку, визначеному податковим та відповідним галузевим законодавством, як, наприклад, КК України, КпАП. Так, до кримінальної відповідальності зазначені особи можуть бути притягнуті, у тому числі, за зловживання владою або службовим становищем, службове підроблення, службову недбалість, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, провокація підкупу тощо. Процедурні питання притягнення до кримінальної відповідальності визначено КПК України.
Окрім того, чинним законодавством передбачено адміністративний й судовий порядок оскарження незаконних дій посадових осіб органів фіскальної служби.
У разі звернення до відповідних фахівців Ви матимете змогу отримати кваліфіковану правову допомогу та визначитись з запропонованими фахівцями ефективними правовими механізмами захисту Ваших порушених прав.
31.08.2016 15:05:59
Есть закон "О защите от недобросовестной конкуренции", но из-за бюрократии аппелировать к нему сложно: более 90 дней заявление находится на рассмотрении комитета пока решается ТОЛЬКО ВОПРОС О ЕГО ПРИНЯТИИ! Не считаете ли вы, что 90 дней - это очень длинный срок, ведь порой ситуация требует немедленного реагирования. 2. Часто ли АМКУ меняет подходы в своей работе, адаптируясь под новые вызовы?
Доброго дня, пані Анно. Дякую за запитання.
На сьогодні питання строків розслідування за заявами, дійсно, є дуже актуальним та потребує, перш за все, проведення активної роз’яснювальної роботи серед бізнесу, державних органів та громадськості щодо підходів Комітету, важливості вчасного надання Комітетутові повного обсягу інформації, її правдивості, вимог до якості підготовки самих заяв, процедури збору доказів.
На сьогодні питання строків розслідування за заявами, дійсно, є дуже актуальним та потребує, перш за все, проведення активної роз’яснювальної роботи серед бізнесу, державних органів та громадськості щодо:
- підходів Комітету;
- важливості вчасного надання Комітетові повного обсягу інформації;
- правдивості інформації, що подається;
- вимог до якості підготовки самих заяв;
- процедури збору доказів.)
Повноваження Комітету, в частині проведення розслідування за заявами, визначені статтею 7 Закону, відповідно до якої Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.
Заяви до органів Комітету подаються оформленими належним чином відповідно до вимог пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (із змінами), (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами).
Згідно з положеннями пункту 19 Правил, зокрема, заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби в одержанні  додаткової  інформації,  яка  не може  бути  надана  заявником,  строк  розгляду  заяви  може  бути подовжений  державним  уповноваженим,  головою  відділення  на  60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.
Кожна заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції,  розглядається  Комітетом, як окремий випадок. У разі, якщо до заяви додані усі підтвердні документи, які свідчать про наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції, Комітетом може бути розпочатий розгляд справи до моменту закінчення 30-ти денного терміну розгляду заяви.
Як я вже зазначала у відповіді на запитання про «бензинову справу», швидкість – не завжди на користь. На сьогодні популярно давати швидкі результати, але при цьому не треба забувати, що цей швидкий результат повинен бути якісним та ефективним, що, в більшості випадків, за дуже стислі строки забезпечити майже нереально.
Втім, повернемось до початку. Вважливий вплив на строки розгляду Комітетом заяв, має якість та ретельність їх підготовки самим заявником: наскільки детально виписані ознаки порушення в заяві, чи зафіксовані заявником належним чином докази порушення (особливо тих, які через незначний проміжок часу можуть бути знищені), чи додані всі необхідні та наявні у заявника документи до самої заяви, чи вірно заявником визначена компетенція щодо її розгляду, чи «викристалізоване» останнім саме порушення.
Звичайно, ви можете вважати, що це робота Комітету, й все це повинні робити саме ми. Але, при обмежених кадрових ресурсах та фінансуванні, території нашої країни та активності бізнесу, чималої кількості накопичених «конкурентних проблем» охопити все й одночасно, швидко за умови недосконалої підготовки заяв - дуже й дуже складно. Зі свого, вже більш ніж річного, досвіду можу сказати, що відсоток заяв, які надходять до Комітету, оформлених належним чином, ну-у-у дуже незначний.
Додає складнощів та гальмує час надання суб’єктами інформації на вимоги Комітету, без якої прийняття рішення про початок не можливо. Зазвичай кілька днів витрачається співробітниками Комітету на аналіз заяви, нормативної бази, підготовку запитань. Після отримання вимог Комітету, значна кількість адресатів звертаються до нас з клопотаннями про продовження строків надання інформації а, в більшості випадків, ми йдемо назустріч, з метою максимального дотримання процесуальних прав заявників й надання достатнього часу для відповідної підготовки. Потім, після отримання інформації, інформація аналізується, що теж займає значний час. За необхідності збирається додаткова та уточнююча інформація, наявність чи потреба якої з’ясовується після отримання перших відповідей.
А тепер… самостійно спробуйте порахувати, скільки часу займає цей процес. Звичайно, можна наполягати на тому, що розпочати справу – це не винести рішення по суті. Навіщо так довго опрацьовувати?! Однак, не потрібно забувати, що Комітет – той орган, який покликаний захищати конкуренцію. Будь-яке відкриття справи щодо учасника ринку – це певний негативний «штрих» на його репутації.
І якщо орган Комітету не має на початковому етапі достатньої кількості доказів, щоб їх констатувати, і при цьому нормативні строки ще не минули, ми максимально використовуємо їх та інструменти, що є в наявності на цій стадії, з метою виявлення наявності чи відсутності в діях відповідача ознак порушення.
31.08.2016 15:07:45
Как построить прозрачные отношения между комитетом и бизнесом в области расследований, учитывая, что "стороны" находятся по разные стороны и что львиная доля (где-то читала цифру 97%) судебных споров против АМКУ решаются в пользу Антимонопольного комитета? Может ли бизнес быть уверенным в том, что, в случае доказанной невиновности, перед ним, условно говоря, "извинятся за причиненные неудобства"?
Доброго дня, пані Ольго. Дякую за запитання. 
Мені особисто хочеться вірити в те, що значний відсоток судової практики на користь Комітету свідчить про правильність застосування Комітетом норм законодавства, повноту дослідження справ, які розслідуються Комітетом, та правомірність прийнятих рішень. Щодо рішень, прийнятих Постійно діючою адміністративної колегією комітету щодо розгляду скарг у сфері державних закупівель, взагалі відсоток скасованих рішень не досягає навіть 1%. 
 Сторони в ході розгляду справи Комітетом мають право знайомитись з матеріалами справи, подавати пояснення, зауваження, заперечення. Тобто, по суті, наділені процесуальними правами відстоювати свою позицію та доводити свою невинуватість ще на етапі прийняття рішення Комітетом. 
Зазвичай, розслідування в АМКУ триває досить довго. Комітет завжди надає відповідачам можливість подати до Комітету будь-які докази, які останні будуть вважати такими, що доводять їх позицію, висновки фахівців та експертів, заперечення, надавати особисті пояснення. Членами комітету на постійні основі проводяться особисті та дистанційні прийоми громадян, під час яких є можливість поставити запитання та отримати на них відповіді та, за необхідності, належне реагування. Також багато державних уповноважених та співробітників Комітету є активними користувачами соціальних мереж, і як на власних сторінках, так і на сайті Комітету постійно висвітлюють свою діяльність, підходи, бачення, зміни. 
Насправді, якщо узагальнити, то як людина, яка декілька років займалась адвокатською практикою та стикалась вже з «іншої сторони» з роботою державних органів, можу впевнено стверджувати, що АМКУ сьогодні є однією із найвідкритіших серед усіх державних установ. Ті інструменти для обміну інформацією, які нами сьогодні застосовуються, здатні забезпечити бажання будь-якого «найвимогливішого» відповідача або заявника у доведенні перед Комітетом своєї позиції.
Знову ж таки, я більше акцентувала б увагу на іншу сторону проблеми прозорості та ефективності взаємодії під час розслідування Комітету з учасниками ринку – недостатній  активності, не розумінні власних прав та не вмінні користуватись останніми, іноді свідоме маніпулювання та зловживання процесуальними правами. По річному досвіду можу сміливо говорити про те, що активну позицію відповідачів по доведенню в більшості випадків можна побачити тільки після направлення подання з попередніми висновками. Клопотання, додаткова інформація, окрім тієї, що запитувалась на стадії розслідування, надходять в мізерній кількості. Під час розгляду вже на засіданні Комітету левова доля відповідачів замість захисту свої позиції та доведення її перед АМКУ, чомусь «вмикає режим затягування» розгляду, адже межа між добросовісним користуванням процесуальними правами та зловживанням правом тоненька та майже не помітна.    
Також, хотіла звернути Вашу увагу на те, що Комітет відкритий до будь-яких прогресивних та позитивних змін. Протягом року постійно ведеться робота з удосконалення чинного законодавства, у тому числі в частині процесуальних прав учасників, процесів, самого розслідування, пошуку нових майданчиків для обміну інформацією та механізмів її збирання. До відділу ринків адміністративних та загальних послуг за січень-серпень 2016 року надійшло на погодження 18 проектів нормативно-правових актів, з  них погоджено без зауваження 10 погоджено з зауваженнями 8.
За умови наявності у вас пропозицій щодо покращення роботи Комітету в даному напрямку – звертайтесь до нас, всі електронні адреси є на сайті АМКУ, ми обов’язково розглянемо та, за доцільності, врахуємо під час роботи.
31.08.2016 15:08:26
Агия, добрый день! Поступали ли жалобы участников электронных закупок Prozorro?
Доброго дня, пані Ганно! Дякую за запитання.
Скарги надходили, надходять та продовжують надходити. При цьому в досить значній кількості. Ми це сприймаємо як певний показник рівня довіри учасників процедур закупівель до Колегії та дієвості інструменту оскарження для захисту прав останніх. Також важливими є строки розгляду Колегією скарг, а саме 15 робочих днів. Цей строк не може бути продовжений, і мені невідомо жодного випадку за час моєї роботи, коли цей строк нами було порушено. Звичайно, учасники тендеру, розуміючи, що за 15 робочих днів вони можуть отримати гарантований результат (позитивний чи негативний), досить активно використовують своє право на оскарження. 
Залишається проблема якості підготовки скарги. За наведеною нижче статистикою ви побачите, яка кількість скарг було залишена нами без розгляду у зв’язку з тим, що останні оформлені не у відповідності до вимог статті 18 Закону, або в них відсутнє обґрунтування порушених прав скаржника. Але ми в працюємо в напрямку освітлення основних помилок під час підготовки скарг, певні заходи проводяться МЕРТом, і самі учасники процедури поступово вивчають практику Колегії, норми чинного законодавства, і з часом, маю надію, ми зможемо констатувати значне зменшення відсотку скарг, оформлених не у відповідності до вимог діючого Закону. 
Так у сфері публічних закупівель (так звані, електронні торги) з початку дії Закону (фактично з травня місяця) до Органу Оскарження надійшло близька 510 скарг.
Прийнято до розгляду - 103 скарги.
Задоволено (повністю або частково) - 37 скарг.
Відмовлено у задоволенні - 23 скарг.
Інші – залишено без розгляду/припинено розгляд (основні причини – через порушення скаржниками вимог Закону, відкликанням скарг, відміною торгів, невнесенням плати тощо).
Якщо порівнювати статистику надходження скарг (державні закупівлі), то кількість скарг станом на 1 серпня 2016 року, які надійшли до Комітету у порівнянні з відповідним періодом 2015 року становить 160 % (зросла на 60%) (891 проти 563) та становить 213 % (зросла на 113 %) у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року (891 проти 418).
Якщо брати у сукупності державні та публічні закупівлі, то разом надійшло з початку року по липень місяць включно 1401 скарга, тому загальне співвідношення в частині збільшення кількості скарг становить 248 % (зросла на 148 %) по відношенню до 2015 року, та становить 335 % (зросла на 235 %) по відношенню до 2014 року за аналогічні періоди.
За ці 7 місяців поточного року задоволено скарг майже на 20 % більше, ніж минулого року та майже вдвічі більше, ніж позаминулого року за аналогічний період.
Щодо кількості скарг, то в середньому це близька 200 скарг на місяць (з урахуванням публічних та державних закупівель). Не жаліюсь, але прошу звернути увагу, що весь цей обсяг опрацьовується фактично 5 співробітниками Департаменту та 3 державними уповноваженими – членами Колегії. За день слухаємо в середньому 20 – 25 скарг (буває 15, але буває і більше 30) (це з урахуванням того, що електронні скарги (більше 500 скарг) навантажили саме в останні три місяці). Кожного робочого дня колегія починає свою роботу о 12:00 (раніше об 11:00), і закінчуємо найчастіше вже ближче до ночі. Звичайно, як і у всіх, не вистачає фінансування та людського ресурсу, але ми віримо в майбутнє, в зміни, і робимо все для того, щоб ні для скаржників, ні для замовників, ні для України всі ці проблеми не відображались на якості та результативності нашої роботи.
31.08.2016 15:09:56
Як Ви вважаєте, чи є зміни у взаємодії бізнесу та АМКУ?
Дякую, пане Іване, за запитання.
Звичайно зміни є. На жаль, вони нині не настільки суттєві та помітні, як нам всім бажалось би, але вони мають місце.
на разі низьким залишається рівень довіри бізнесу до АМКУ, але це не особливість конкурентного відомства, це - поширена проблема всіх державних органів та установ. Однак, відверто, не бачу в цьому чогось катастрофічного або «не природнього», оскільки наша держава, кілька років тому взяла курс на відкритість та прозорість влади, і й потрібен чималий час для налагодження взаємодії, для роз’яснення бізнесу функцій та завдань, якими наділений Комітет, для фактичного «виборювання» довіри, принциповою та ефективною роботою з неухильним дотриманням норм чинного законодавства.  
Сьогодні ми намагаємось максимально стимулювати бізнес до діалогу. Це й проведення систематично зустрічей та круглих столів з представниками ринку, створення спільних робочих груп, спрямованих на вирішення проблем з конкуренцією на певних ринках, запровадження навчальних семінарів для бізнесу по окремим важливим напрямам, активне висвітлення діяльності Комітету в засобах масової інформації, відкриті анкетування та опитування, що здійснюються  фактично по кожному з розпочатих АМКУ досліджень. 
На разі на заклики Комітету надавати інформацію, яка) може бути використана нами під час дослідження, ринок не досить активно реагує. По кожному з повідомлень максимально надходить 2 – 3 листи (і це на всю Україну!). Але ми все одно не відмовляємось від цієї практики, і, впевнена, що, з часом, бізнес, спостерігаючи результати нашої роботи, та завдячуючи інформації, що надсилається учасниками ринку, почне більш активно взаємодіяти з нами.
31.08.2016 15:10:39
Агия, добрый день!

Скажите, пожалуйста, в какие дни и в каком формате проходят у Вас дистанционные приемы?
Дякую, пані Ірино, за запитання!
Дистанційний прийом громадян у режимі відеозв’язку (через Skype-зв'язок) я проводжу кожного першого та третього четвера місяця з 17:00 до 18:00 години.
Skype - zagrebelska_amcu
Для можливості взяти участь у відеоприйомі Вам необхідно: 
1. Мати мінімальний набір обладнання: веб-камера, навушники або динаміки, мікрофон та доступ до Інтернет.
2. Зареєструватися на відеоприйом за 24 години до дати проведення, для чого:
- надіслати інформацію, вказавши зручні для Вас дату та час (в рамках визначеного часу прийому), заповнити форму для звернень громадян (виклавши в ній суть питання та контактні дані, зокрема контакт користувача Skype) та надіслати таку форму на пошту vp@amcu.gov.ua;
- отримати підтвердження часу прийому від модератора сервісу.
У разі виникнення запитань, звертайтесь за телефоном 251-62-07.
Щодо питань, з яких можна звертатись, найбільш дієвим та ефективними буде звичайно звернення до мене з питаннями, щодо ринків, якими я опікуюсь (ринки надання послуг), та діяльністю Колегії з розгляду скарг у сфері державних/публічних закупівель, членом якої я є.
Страницы: 1  2