Сергей Соболев

Вітаю вас. Сьогодні, в День Святого Валентина, хотілося б побажати вам любити і кохати. Я думаю, тільки любов і кохання дадуть нашим громадянам відповіді на всі питання.

А якщо серйозно, переходячи до відповіді на політичні, економічні питання, я хотів би почати з події, яка є впливовою не тільки для України, а і для світу – це вибори в Російській Федерації. Дійсно, ситуація в Росії докорінно змінилася. Сотні тисяч людей виходять на мітинги. Причому дуже важливо, що ці люди здають внески на організацію цих мітингів, а не виходять як проплачені агітатори. Це докорінно змінює ситуацію в Росії. Хто б вже не переміг на цих виборах, зрозуміло, що Росія вже не буде ні часів Медведєва-Путіна, такою, де можна дозволити собі маніпулювати громадською думкою, закривати доступ до інформації, придушувати політичні і економічні свободи. Я переконаний, що Росія після цих виборів в плані демократії, свободи слова вийде набагато сильнішою. Громадяни будуть реально контролювати і президента, і всю вертикаль влади. Бо той народний підйом, який почався в останні місяці, - це свідчення реального пробудження громадянської позиції в Росії. Якщо порівняти з нашою ситуацією, є багато схожого. Саме фальсифікація на виборах 2004 року вивела сотні тисяч наших громадян на вулиці. Думаю, всі ці процеси, які відбуваються на постсоціалістичному просторі, - це є реальний шлях до демократії.

Василю, Сергію Харченку і багатьом іншим, хто задав приблизно однакове запитання, чи потрібне оновлення еліт. Відповідь нібито лежить на поверхні. Є єдиний спосіб когось відсторонити від влади чи привести до влади – вибори. Зрозуміло, що ці вибори повинні бути прозорі, відкриті. Але чомусь за останні роки майже 70% наших громадян голосують за 2-3 політичні сили, які формують більшість в парламенті. Якщо це відсутність вибору – це не так. Схожа ситуація на президентських виборах, де у громадян є вибір не з 2-3 кандидатур, а набагато ширше. Тому завдання опозиції і БЮТ я бачу лише в одному: зробити все можливе, щоб у громадян був свідомий вибір. Щоб слова фальсифікація і вибори в Україні ми ніколи не об’єднували. А далі слово за мільйонами виборців, які повинні формувати владу.

У нас відбуваються дивні речі. Партія регіонів, комуністи і Литвин в один день можуть списувати борги власників обленерго, облгазу перед державним бюджетом, перед Нафтогазом (причому це стосується, в тому числі, і штрафів, і пені), і одночасно – робити більш жорсткою відповідальність фізичних осіб, тобто мільйонів наших громадян, які сплачують за комунальні послуги, по кредитних зобов’язаннях. На мій погляд, в умовах кризи, - а ми чудово розуміємо, що вона не закінчилась, а прийняла нові, більш жорсткі форми, - повинні діяти державні механізми регулювання ринку кредитних послуг, іпотеки, так само як в США, де ця криза стартувала. Саме з іпотечної кризи було ухвалене рішення фінансової підтримки власників будинків, помешкань, для яких це помешкання і будинок є єдиним місцем для проживання, а не бізнесом у вигляді здачі в оренду або перепродажу житла. Держава прийняла єдине можливе рішення – через бюджет захистити мільйони своїх громадян, які в один момент могли залишитися на вулиці без житла і засобів для існування. Ми ж ухвалили рішення, я маю на увазі нашу нинішню більшість, виключно по підтримці банківського сектора, забувши про мільйони громадян, які виявились безсилими перед падінням курсу гривні і тією кризою платежів, іпотечною кризою, яка і далі вирує в Україні. А з цим пов’язана діяльність колекторських компаній, які працюють в умовах реальної економічної кризи. Тому відповідь очевидна: так само, як ми створили особливі умови для банківського сектору, такі ж умови повинні бути створені для тих, хто брав кредити в банках, бо це може викликати ланцюгову реакцію тотальних банкрутств, які в кінцевому варіанті вдарять і по банківському сектору.

Після так званої судової реформи поняття "незалежний суд", особливо в адміністративній юстиції, стало неможливим. Якщо Конституційний суд ухвалює рішення про введення в дію Конституції, без рішення парламенту або референдуму, якщо адміністративні суди масово відхиляють позови щодо незаконних дій президента, Кабінету міністрів, в рамках так званої конституційної реформи, коли всі повноваження незаконно переходять президентській вертикалі або Кабінету міністрів, фактично ми втратили ключове – це можливість вирішення таких питань через судову гілку влади – чи то Конституційний суд, чи адміністративна судова гілка. Це страшний прецедент, оскільки це приводить до того, що мільйони наших співгромадян змушені будуть вирішувати ці питання через вуличні акції.

Моя принципова позиція: питання курсу гривні, питання створення золотовалютних запасів, розміщення їх в окремих валютах або цінних паперах, золотому запасі – це питання, які повинні бути відділені від виконавчої влади. Це виключно компетенція Національного банку України. Як тільки президент або Кабінет міністрів починають регулювати курс гривні, це завжди закінчується черговою кризою. Інше питання – це компетентність сьогоднішнього керівництва Нацбанку, яке не може бути ні лобістами експортерів, ні лобістами імпортерів.

Все, що відбувається навколо української ГТС, - це є реально оголошені бойові дії з боку Російської Федерації. Що нам нав’язується? Реконструкція існуючої ГТС, в яку треба вкласти 6 млрд. доларів і збільшити можливість експорту газу в Європу до 210-220 млрд. кубів газу на рік. Сьогоднішня можливість – 140-150 млрд. кубів повністю не просто забезпечують потреби Європи, але й дають можливість виконувати всі наші зобов’язання своєчасно. Зрозуміло, що такі кошти викидати на вітер не потрібно при існуючому вже Північному потоці. Друге – Південний потік, в який Російська Федерація повинна вкласти суму більше 20 млрд. доларів, зрозуміло, є політичним проектом, а не економічним. І третє – чи потрібний нам консорціум для експлуатації нашої ГТС? В сьогоднішніх умовах – ні, оскільки ми маємо можливість і обслуговувати, і виконувати свої зобов’язання, враховуючи наші можливості абсолютно чітко. Тому це питання фактично геополітичне: чи Україна втратить один із ключових важелів впливу в Європі і опиниться в ситуації Білорусі, яка за безцінь віддала Бєлтранс і отримала "в подарунок" Північний потік. Я думаю, що відповідь лежить на поверхні: наше завдання – це ряд швидких, але ефективних дій, які стосуються перенесення системи обліку газу на східний кордон, заключення всіх транзитних угод через територію України напряму з країнами, які споживають російський газ, це питання розвитку власного видобутку газу, в тому числі і сланцевого, і ключове – це питання енергозбереження. Тему корупції в газовій сфері – хто, яким чином і як реалізовує газ українського виробництва за світовими цінами але робив те саме з російським газом, поки ціна не була світовою – це тема для розслідування Генпрокуратури. Але не сьогодні.

Об’єднуємо питання, які стосуються списків, майбутніх виборів – їх дуже багато. Так, ми розуміємо, наскільки відповідальними будуть вибори жовтня 2012 року. Саме тому Комітет опору диктатурі, в який входять всі опозиційні парламентські і, що найбільше, позапарламентські партії, фактично завершує роботу над трьома ключовими документами. Перше – це єдина передвиборча платформа і план негайних заходів. Друге – єдині дії опозиції по формуванню дільничних, окружних виборчих комісій, спостерігачів, і третє – це принципи підбору кандидатів на мажоритарні округи і створення єдиного списку по мажоритарних округах. Мене радує, що останніми днями дуже активно почався процес можливого створення єдиного і партійного списку в рамках Комітету опору диктатурі. Практично всі ці документи готові. Залишилась добра воля і розуміння загрози, яка стоїть перед Україною з боку Партії регіонів, комуністів і їх союзників, що, на мій погляд, повинно підштовхнути всіх здравомислячих людей до об’єднання на цих виборах, щоб протистояти диктатурі Януковича.

Теж декілька питань на цю тему, але Ваше – найбільш характерне. Все, що відбувається останні два роки з так званими резонансними справами, а точніше, з політичними справами Тимошенко, Луценка, Діденка, Іващенка, Корнійчука, Шепітька, Макаренка, Авакова, і цей список можна далі і далі продовжувати – все це дає відповідь на одне питання: це спосіб, який обрав Янукович для боротьби з політичними опонентами. І цей спосіб очевидний. Не шлях швидких реформ, не шлях реальної боротьби з корупцією і не шлях відкритої, чесної боротьби на виборах, а це шлях використання залежних прокурорських працівників, псевдосуддів для розправи з опозицією. Якщо дуже коротко, в чому обвинувачується Тимошенко? В підписанні невигідних угод? Вона їх не підписувала. Єдиний документ, який фігурував в суді, під яким стоять підписи прем’єра Тимошенко і прем’єра Путіна – це 20%-кова знижка на газ і передача по ціні, яка в півтора рази нижче ринкової, НАКу Нафтогаз 11 млрд. кубів газу, за який не розплатився Фірташ – Росукренерго. Хочу нагадати, ціна 230 доларів за тисячу кубічних метрів була вже погоджена прем’єрами, але таку ціну Дубіна не підписав, а був відкликаний президентом Ющенком до Києва. Друге - справа Луценко. Святкування Дня міліції в державному палаці «Україна» з обідом для вдів загиблих міліціонерів або прийняття в спецпідрозділ водія Луценка, що завжди робилося під час всіх попередників міністра МВД Луценка, розуміючи, який достіп до інформації, до контактів має водій міністра. Третє – справа Діденка, Макаренка, Шепітька за передачу державній компанії НАК Нафтогаз за згодою російської сторони 11 млрд. кубів газу. Справа Корнійчука – за нібито лобіювання інтересів юридичної компанії, яка обслуговує НАК Нафтогаз. До речі, ця сама компанія і далі обслуговує НАК Нафтогаз. Єдине – у неї змінилися власники. Тепер вони з Росії. Чи це не є прикладом політичної розправи з опонентами, бо жодного факту корупції або особистої вигоди по жодній справі не існує? Тому, на жаль, і Європейський Союз, і Росія, і Сполучені Штати Америки дали чітку оцінку вибірковому судочинству і тим політичним репресіям, які проводить Янукович і його кліка.

Буквально цими днями партія Реформи і порядок, яку я очолюю, і партія Батьківщина підписали угоду про єдині спільні списки, спільну діяльність на виборах і майбутній процес об’єднання, який ми продовжимо в після виборчий період. Останнє – принципово, оскільки, згідно з діючим виборчим законодавством, ПРП буде суб’єктом виборчого процесу, що дасть можливість висувати і формувати членів окружних і дільничних виборчих комісій. Але це процес набагато ширший, і він відбувається в рамках Комітету опору диктатурі.

Пане Олександре, питання, як повернути і розширити в Україні незалежне судочинство, як позбавити прокуратуру загального нагляду, права одночасно вести досудове слідство, а потім пред’являти обвинувачення в суді (що, до речі, заборонено діючою Конституцією), питання реальної реформи кримінального судочинства – це і КПК, і Кримінальний кодекс, - питання реформування адміністративної юстиції – це те, з чого почне свою роботу опозиція після приходу до влади. Ці матеріали повністю напрацьовані. Якщо додати до цього необхідність формування незалежного Конституційного суду, попереду нас очікує серйозна робота.

Я розумію, що Ви задаєте дуже делікатне питання, бо питання віри є завжди особливими. Але відповідь моя буде наступною. Чим далі церква від влади, тим вона ближче до Бога. Те, що відбувається у православних Московського патріархату, коли при живому митрополиті Володимирі (Сабодані) політики від релігії, включаючи окремих настоятелів, пробують відсторонити Володимира, користуючись його хворобою, є безпрецедентним тиском на православних віруючих Московського патріархату як з боку брудних українських політиків, так і з боку закордонних спецслужб. Авторитетну особу, яка змогла зайняти достойне місце для Української православної церкви Московського патріархату в релігійному, громадському житті держави Україна, - я маю на увазі Володимира, - для якої об’єднання всіх українських віруючих православного обряду та, відповідно, і церков було змістом життя, пробують замінити на "проходімцев", для яких віра, релігія, церква – це спосіб заробляння грошей і підігрівання нинішній владі Януковича. Я переконаний, що ситуація серед віруючих православного обряду в Україні буде вирішуватись мільйонами віруючих, які бажають єдиної помісної православної церкви, а не політиканами з вулиці Банкової або із середовища РПЦ, для яких ключове – це власні матеріальні доходи та інше.

Хто був при владі в Україні останні 10 років, включаючи п’ять років президентства Ющенка? Два роки – президент, півтора роки – прем’єр при Ющенку і два роки – прем’єр при Кучмі. Зрозуміло, що Янукович і Партія регіонів дуже швидко домовились і з Кучмою, і з Ющенком, і саме вони контролювали владу в країні найбільше за ці 10 років. Є ще одна постать, інтересами якої керувався Янукович, будучи і на посаді прем’єра, і на посаді президента – це Дмітрій Фірташ, - яка об’єднала Ющенка і Януковича в спільній боротьбі не за Україну, а проти Тимошенко. Достатньо тільки згадати, як Росукренерго заходив на український газовий ринок, як Україна позбулася 12-ти млрд. кубів газу, як Україна як держава втратила хімічну галузь, тепер втрачає титанову, газорозподільні мережі. Чи не завелика ціна сплачується мільйонами наших громадян і бюджетом держави за підтримку Фірташа Януковичем?

Тема політичної корупції, коли Партія регіонів і Янукович, яких прямо називає Рибаков як замовників формування фракції «тушок» в парламенті, стало очевидною після викриття Забзалюком. Але це лише один з елементів майбутньої і нинішньої стратегії Януковича і Партії регіонів на виборах. Чіткий план, як підкуповувати виборців, як заводити в списки опозиції майбутніх «тушок» від Партії регіонів, які гроші викидаються Януковичем і Партією регіонів на підкуп діючих депутатів, - все це дозволяє нам зрозуміти той масштаб брудних провокацій, які планує і вже робить Партія регіонів. Це не лише очищення наших рядів, Блоку Юлії Тимошенко, це і очищення всього суспільства від методів політичного шантажу, підкупу і брудних технологій. 

Дуже вдячний всім, хто задав питання. Готовий далі спілкуватися з вами завдяки унікальній можливості, яку дарує нам ЛігаБізнесІнформ. Ще раз зі святом. До ваших послуг, щиро, Соболєв.