ПРЕСС-ЦЕНТР
USD: 26.11 26.34  EUR: 31.08 31.56 

Світлана Берзіна

21 квітня, 14:00
інтернет-конференція 
Світлани Берзіної, 
голови громадської ради при Мінприроди України



Говоритимемо про: 

- екологічні проблеми і шляхи їх вирішення на національному та регіональному рівнях; 
- роль громадськості (зокрема громадських рад) в цьому процесі; 
- перші здобутки та плани роботи громадської ради при Мінприроди України; 
- про підводні камені, що заважають Україні жити за європейськими стандартами, та про те, як їх оминути; 
- проблему сортування та утилізації відходів; 
- реформи, що їх насправді потребує природоохоронна галузь.

Світлана Берзіна вже понад 20 років є активним громадськи м діячем в природоохоронній сфері та очолює Всеукраїнську громадську організацію "Жива планета". Сфера її професійних інтересів поширюється на питання сталого розвитку, у т.ч. енерго- та ресурсоефективності, впровадження більш чистих технологій виробництва, поводження з відходами, а також на технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального управління природними ресурсами. 
Сьогодні вона є експертом Програми ООН з навколишнього середовища з питань сталого споживання та виробництва.
1 грудня 2016 року обрана Головою громадської ради при Мінприроди України.

Приєднуйтесь до нашої інтернет-конференції та ставте свої запитання! 




Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
21.04.2017 13:59:19
Як вплинуло рішення Міністра щодо застосування інтернет голосування при формуванні склада громадської ради на її роботу в подальшому. Ваше відношення до застосування цієї процедури. Дякую
Доброго дня, шановні читачі порталу liga.net! Рада привітати усіх учасників Інтернет-конференції, яку я хочу присвятити відзначенню екологічних дат – Дню довкілля (19.04) та Міжнародному Дню Землі (22.04). 
Отже, я готова відповісти на Ваші запитання. 
Дякую, Ірино!
Відносно процедури – вона була дуже інноваційною, і скажу чесно, з початку я до неї поставилась трохи скептично. Але, потім було навіть цікаво. По суті процедура виявилась корисною, тому що продемонструвала як активність суспільства, так і активність в інформаційному просторі самих організацій. Першими за результатами перегонів були досі молоді лідери-початківці нових організацій, але при цьому, завдяки своєї активності в соцмережах вони отримали більшість голосів. Представники від відомих організацій яким вже понад десять років також увійшли в першу двадцятку. Тобто, все закономірно. Інтернет-голосування забезпечило максимальну неупередженість в обранні персонального складу громадської ради. І ті організації які раніше були представлені в громадській раді роками, а потім критикуючи нову процедуру обрання не подали своїх документів, на мою думку лукавлять. Така процедура поставила би під загрозу їх «лідерство» та «винятковість», якими вони дуже пишаються. А як для мене такий рейтинг цілком є нормальним. І я зовсім не приймалась від того, коли молода і прогресивна людина Євген Лютер з регіональної і маловідомої  в столичному екологічному «бомонді» організації «Нова Гілея», отримав за рейтингом 1-е місце, а я, президент «Живої планети» – 8-е. На роботу ради метод голосування за її персональний склад майже не вплинув. Із 45 представників, раніше відібраних ініціативною групою, було обрано 35 рейтинговим Інтернет-голосуванням. В будь-якому випадку прийшлось би обирати 35. Ті хто не дотягнув по рейтингу має можливість бути присутнім на засіданнях та працювати у якості експерта в Комітетах ради. Так що потенціалу ми ніяк не втратили, але при цьому все дійсно було максимально незалежно та прозоро.
21.04.2017 14:01:38
Яка специфіка роботи громадської ради, чим вона відрізняється від діяльності громадських організацій чи об’єднань? Дякую
Галино, дякую за Ваше запитання! Кожна з організацій має свої статутні цілі та завдання. Кожній притаманні свої методи роботи. Основним завданням громадської ради є надання обґрунтованих рекомендацій Мінприроди за результатами колегіально ухваленого рішення. Дискусія, і якщо є підстави – критика також мають бути,  але виключно для досягнення результату. Ще дуже важливим є спроможність громадської ради провести експертну оцінку та обґрунтувати свою позицію. Мені дуже пощастило працювати в громадській раді при Мінприроди, яка об’єднує і досвідчених експертів і молодих початківців, але у цілому енергійних патріотів своєї справи та України. Отже ми демонструємо здатність працювати, ми залучаємо експертів і вдячні їм за їх участь і підтримку, ми відкриті до співпраці.
21.04.2017 14:06:02
Як Ви ставиться до ідеї КМДА про поховання «хвоста» після спалювання або переробки ТПВ в Чорнобильській зоні, які варіанти вирішення можливі з Вашої професійної точки зору?
Я взагалі негативно ставлюсь до екологічної політики КМДА, тобто її повної відсутності. Столиця України має велику купу екологічних проблем і не має програмного документу щодо їх вирішення починаючи з 2007 року.  Як наслідок  - відсутній системний підхід в управлінні, бюджетних витратах на природоохоронні заходи, не проводиться моніторинг та оцінка результативності втілених екологічних проектів. Проблема відходів в Києві є більш ніж актуальною. Усі полігони знаходяться у критичному стані. Спроба впровадити роздільне сортування відходів не була успішною, і не тому що народ не сортував. Народ почав сортувати. До речі це і зручно. Але оператори яки повигравали конкурси на вивіз відходів збирають всі баки і зі сортованим і з не сортованим сміттям в одну машину. Контролювати операторів повинна міська влада. В місті за останні п’ять років були знищені майже усі пункти прийому вторинної сировини і т.ін.  Отже проблема не вирішується роками, вона є, вона турбує киян, тому влада періодично робить гучні заяви про те що вона опікується і готується її вирішувати, до нас йдуть інвестори… І кожен раз ідея «як ми будемо вирішувати цю проблему» стає все більш абсурдною. По-перше, відходи мають бути утилізовані максимально близько к місту їх утворення, інакше це є економічно невигідно, а за все має заплатити городянин, тобто споживач, з власної кишені. По-друге, необхідно запроваджувати виключно таку систему управління відходами, яка дозволять або переробити їх як вторинну сировину або отримати з них енергію. Коли ми кажемо про спалювання відходів, ми маємо розуміти що в процесі спалювання відходи не зникають, а лише зменшуються вдвічі. Тобто постає проблема куди подіти шлам, а також утворювану в процесі спалювання пил і фільтрат – токсичний відхід, що потребує спеціальних умов захоронення шахтним методом. Мають бути прораховані усі ризики, кошти інвестицій, час окупності та навантаження на індивідуального споживача. Після чого громада має обрати який з шляхів є більш прийнятним.
21.04.2017 14:07:41
Розкажіть про проблеми збереження різноманітності видів тваринного і рослинного світу України в сучасних реаліях, яка участь в їх вирішенні громадської ради.
Хороше запитання, дякую!
Географічне положення України, її фізико-географічні умови сприяли формуванню багатого рослинного і тваринного світу, що налічує більше 70 тис. видів. До того ж, Україна знаходиться на перехресті міграційних маршрутів багатьох видів тварин.

На жаль, видове багатство як тварин, так і рослин стрімко зменшується через антропогенне навантаження на довкілля, масове хижацьке знищення (полювання, браконьєрство, знищення лісів). Приблизно третина видів рослин і тварин на даний час перебувають під загрозою зникнення. За роки незалежності Україна втратила потенціал біорізноманіття в 4,5 рази.

Система державної охорони природно-заповідних територій України не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Надмірна розпорошеність об'єктів природно-заповідного фонду за відомчою приналежністю, обмеженість прав працівників служби державної охорони та їх правова незахищеність, відсутність засобів індивідуального захисту та належної матеріально-технічної бази не дають можливості повною мірою забезпечувати охорону природних комплексів.

Значною проблемою є неузгодженість і недосконалість законодавства – земельного, лісового, природоохоронного та законодавства про місцеве самоврядування – у частині заповідної справи, що потребує внесення відповідних змін до чинного законодавства та розробки нових законодавчих актів. Робота в цьому напрямку триває і громадська рада приймає у цьому процесі активну участь. Але хочу звернутись і до громади, звернувши увагу на те, що наприклад купуючи проліски занесені до Червоної книги України Ви становитесь також співучасником злочину завдяки якому знищується природа нашої держави.
21.04.2017 14:14:59
Існує думка що громадські ради є неефективним інструментом взаємодії органів влади з громадськістю, пережитком минулої злочинної влади. Як оцінюєте його Ви?
Ольго, дякую за запитання! Громадські ради почали створюватися, на мою пам'ять, починаючи з 2000-х років, за окремими ініціативами місцевих та державних органів влади. Це було зумовлено перш за все активізацією громадянського суспільства, що в свою чергу призвело до створення численної кількості громадських організацій. Кожна з таких організації мала певні корені, мету та завдання, а також позицію з тих чи інших питань. І для того, щоб створити платформу для комунікації між органом влади та інститутами громадянського суспільства, прогресивні керівники створювали громадські ради у якості консультативно-дорадчих органів. 
Але такий підхід був більш винятковим. Переважно робота велась з «улюбленими» організаціями, які створювались як окремий партійний проект, або представляли інтереси певних осіб, «відмовити яким було неможливо». Такі собі фейкові «громадські» організації, які завдяки адмінресурсу, грошам з партійної каси чи проектам за бюджетні кошти, отримували додатковий потенціал для свого розвитку, формували «потрібну громадську думку», лобіювали свої проекти,  пригнічуючи будь-які ініціативи інших.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» по суті затвердила єдиний механізм створення громадських рад  для забезпечення  врахування  громадської  думки  у  формуванні та реалізації державної політики, а також у вирішенні проблемних питань. І це дуже важливий крок на шляху демократизації суспільства, якій не дуже сподобався та не подобається і досі окремим можновладцям та кишеньковим громадським діячам. Саме вони періодично намагаються «виправити ситуацію», закидаючи гасла про непотрібність громадських рад при органах влади. Завдяки таким радам одні втрачають можливість маніпулювати громадською думкою, а інші –  свою «винятковість».
Хочу зазначити, що постанова №996 за період 2014-2015 роки мала певні зміни, деякі з яких, на мою думку, є не зовсім зрозумілими на шляху демократизації суспільства. Наприклад, внесені обмеження щодо кількісного складу ради – до 35 осіб. Навіщо, коли це може визначати ініціативна група зі створення громадської ради?! Чому саме 35? Не 20, не 30, не 40, а саме 35? Або виключено обов’язкову вимогу –  органу влади надавати у 5-ти денний термін відповідь за результатами розгляду рекомендацій, наданих громадською радою про їх прийняття чи не прийняття (з обґрунтуванням чому саме «ні»). На мою думку, це положення було одним з важливих. В березні цього  року Мінюстом було створено робочу групу з опрацювання питання ефективності функціонування громадських рад, перегляду механізму їх формування та організації діяльності. Сподіваюсь, що напрацювання цієї робочої групи дозволять зміцнити позицію громадських рад і не перетворять їх у закриті клуби для обраних. 
Стосовно сьогодення, на практиці все виглядає дуже просто. Коли у керівництва органу влади є дійсно бажання почути в рівних умовах думку громадськості та незалежних експертів,  –  громадські ради ефективно працюють, не зважаючи на прогалини у законодавстві. Це перш за все демонструє відкритість влади. Не коли до Міністра заходять «свої», або за «рекомендацією», а коли питання чи пропозиція розглядається колегіально, з врахуванням думки усіх зацікавлених сторін. На даний час Мінприроди демонструє саме такій підхід. Починаючи з відкритої процедури формування громадської ради шляхом Інтернет-голосування і закінчуючи опрацюванням та впровадженням наданих рекомендацій. Коли Міністерство виносить питання на розгляд громадської ради за власною ініціативою з метою отримати пораду з певних питань, це демонструє дійсну зацікавленість органу влади почути  громадську думку, та бажання співпрацювати. Зараз саме так. Порядок денний засідань складається з питань, що формуються як з боку Міністерства, так і з боку громадської ради.  Усі питання розглядаються на засіданнях за участю керівництва Мінприроди та керівників профільних структурних підрозділів. У разі необхідності ми запрошуємо представників інших установ та організацій. За структурою до складу громадської ради входять Комітети, що створені за основними напрямками роботи Міністерства, –  з питань поводження з відходами та небезпечними речовинами, збереження біорізноманіття та розвитку природно-заповідного фонду, екологічного моніторингу, змін клімату і т. ін. Всього таких Комітетів шість. До роботи в Комітетах залучаються експерти, що посилює експертний потенціал ради з розгляду програмних документів, нормативно-правових актів та громадської оцінки.

В практиці роботи ради є розгляд питань, ініційованих інститутами громадянського суспільства, які не мають представництва в раді. Тобто, будь-яка організація може звернутися на адресу громадської ради, виклавши інформацію по суті питання і це питання може буде розглянуто або на Комітеті, або на засіданні громадської ради.
Яка Ваша думка щодо законопроекту про оцінку впливу на довкілля? Починаючи з жовтня 2016 року, з вето Президента, Банкова системно блокує прийняття Верховною Радою Закону, в чому причина і яким чином прискорити процес прийняття Закону?
4 жовтня 2016 року Верховна Рада схвалила у другому читанні і в цілому Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» (2009-д), який встановлює європейські норми оцінки впливу підприємств на навколишнє середовище.

Загальним принципом цього Закону є забезпечення того, що плани, програми і проекти проходять оцінку впливу на довкілля до їхнього погодження або затвердження. Консультації з громадськістю є однією з ключових особливостей процедур такої оцінки. 

У цілому Закон євроінтеграційний, дуже потрібний, але є одне але. Тобто деякі колізії що, побудили представників бізнесу звернутись до Президента України з проханням накласти на Закон технічне вето, обґрунтовуючи  це тим, що він негативно позначиться на економічній діяльності українського аграрного сектору.
Отже, давайте розглянемо, про які колізії йдеться мова. Представники бізнесу вимагають від авторів законопроекту зробити уточнення  щоб було однозначно зрозуміло, які вимоги встановлюються до існуючих підприємств, які раніше не повинні були проходити процедуру оцінки впливу на довкілля, а вже згідно цього Закону, мусять. Можливо є сенс встановити для них перехідний період, або чітко виписати  положення, що ті підприємства, які уже діють, не повинні будуть отримувати ніяких нових дозволів, а всі ці процедури повинні будуть проходити ті підприємства, що проходять модернізацію або об’єкти нового будівництва.

Закон встановлює достатньо чіткі процедури, що передують видачі відповідного дозволу. Але коли таки процедури пройдені, прийняття рішення про можливість чи неможливість провадження діяльності повністю віддається на розсуд чиновника без визначення критеріїв допустимості впливів на довкілля. Ось ця прогалина є досить суттєвою, і на думку ініціаторів вето створює можливість для цілковитого свавілля того чиновника чи групи чиновників, які прийматимуть рішення, а значить, породжує підґрунтя для корупції. Адже за відсутності прописаних законно критеріїв оцінки, навіть в суді буде неможливо оскаржити рішення чиновника – нема  що оскаржити – нема критеріїв.
На початку Законом впроваджується абсолютно публічна і прозора процедура, яка закінчується абсолютно непрозорим, непрогнозованим і відверто корупційним механізмом прийняття рішення... Адже у нашій країні коли чиновник отримує повну свободу у прийнятті рішень, відносно того, можна чи не можна, це здебільшого закінчується хабарем, або його вимаганням.

Громадською радою при Мінприроди в минулій каденції ще у квітні 2015 року надавались рекомендації відносно цього законопроекту. Експерти ради пропонували його авторам чітко визначити кожен елемент поняття «оцінка впливу на навколишнє середовище», як (встановлення) величини (параметру) прийнятності до встановлених критеріїв. Також було  наголошено  на необхідності посилання на  методи встановлення показників впливу на довкілля. В якості таких методів варто застосовувати виключно стандартизований підхід, зокрема посилаючись на чинні державні стандарти та міжнародні стандарти які потребують гармонізації до національної системи стандартизації. Посилання на відповідні стандарти у законопроектах цілком відповідає національної, європейської та міжнародної практиці і забезпечує прозорість, ґрунтовність і ясність стосовно застосування тих чи тих показників та методів їх оцінювання, що у цілому запобігатиме проявам корупційної складової у процесі оцінювання. Але, нажаль, ці пропозиції остались поза увагою.
В лютому 2017  року Верховна Рада України відправила ветований Закон на доопрацювання в Комітет з питань екологічної політики. В тому ж місяці я, згідно рішення  громадської ради, ухваленого на засіданні у грудні 2016 року, звернулась на адресу голови Верховної Ради України з проханням  запрошувати на обговорення доопрацьованого законопроекту № 2009-д у профільних  Комітетах Верховної Ради України уповноваженого представника від  ради – голову Комітету з питань оцінки впливів на довкілля та експертизи, Олега Картавцева. На жаль, зворотного зв’язку досі ще не було. 
На даний час ми розглядаємо доцільність проведення засідання «за круглим столом» з авторами законопроекту, представниками бізнесу, експертами та громадськістю з метою пошуку консенсусу щодо суперечливих питань та необхідних уточнень. Рішення про проведення буде розглядатися на найближчому засіданні громадської ради.
21.04.2017 14:24:12
Зараз дуже нагальною є проблема утилізації побутових відходів у Львові і не тільки. Які шляхи вирішення бачите Ви особисто і яка позиція членів громадської ради з цього питання?
Дякую, Оксано! Це питання не розглядалось на засіданні ради, тому я не можу висловити позицію її членів, але висловлю свою особисту.  Я вважаю, що персональну відповідальність за ситуацію, що склалась, має нести мер міста Львів – пан Садовий. Мер повинен  дбати про своє місто і вирішувати нагальні проблеми. Ситуація з відходами у Львові є не вибуховою, проблема накопичувалась роками. Була проблема, існувала велика кількість шляхів її вирішення, але проблема не вирішувалась роками, відходи накопичувались… В наслідок  загинули люди. Львівське сміття розвозиться по всій країні. Тепер шукають, хто винен. Винен той, хто допустив ті процеси, які спричинили все це. На мою думку Україна має відійти від використання полігонів для захоронення відходів, як це вже зробила Європа, і рухатися в напрямку сортування для повторного використання, перероблення чи утилізації на місцях іх утворення шляхом спалювання. Спалювання може здійснюватися на спеціалізованих заводах або в локальних котлах-утилізаторах з метою перетворення побутових відходів в теплу та (або) електричну енергію. Сучасні технологічні рішення дозволяють як максимально ефективно забезпечувати переробляння сортованих відходів, так і максимально безпечно забезпечувати спалювання решти.  При цьому мають бути впроваджені інструменти для стимулювання переоробкивідходів у якості вторинної сировини, тобто метою має бути досягнення максимально можливого відсодку саме перероблених відходів. В Європі він становить від 50 до 85%!
21.04.2017 14:30:18
Наскільки складно поєднувати посаду голови громадської ради з керівництвом громадської організації та Вашою науково-експертною діяльністю? Чи ні викликає така багатогранність конфлікту інтересів?
Очолити громадську раду було для мене дуже відповідальним кроком.  Маючи певний досвід та розуміння як організувати ефективну роботу громадської ради, посилити її потенціал я прийняла це рішення. Я прекрасно розуміла, що це і додаткове навантаження, як і те, що до моєї особи, та організаці,ї яку я очолюю з 2000 року, буде в черговий раз прикута додаткова увага «друзів». У кожної  людини, яка працює в громадському секторі і досягає певних результатів і є публічною такі «друзі» є. Так і вийшло. Все почалось з лавини бруду, скарг, перевірок, але для мене все це -  вже пройдений шлях. Треба йти вперед. І я буду це робити завжди. Для уникнення спекуляцій на можливих «конфліктах інтересів», на черговому з’їзді  «Живої планети» було ухвалено рішення, що поки я очолюю громадську раду при Мінприроди України, організація не буде брати участі в реалізації проектів, що фінансуються Мінприроди, тобто не братиме участі у жодних конкурсних торгах. Мої колеги з розумінням поставились до ситуації. «Жива планета» є сталою організацією, з різними джерелами фінансування, система управління якої відповідає міжнародним стандартам. Вже багато років я працюю в  надійній команді професіоналів своєї справи, чим я дуже пишаюсь. До обрання мене головою громадської ради при Мінприроди, я з 2004 року була її активним членом і з 2012 – заступником голови. Отже, я не відчуваю великої перенавантаженості. Головне любити свою справу, вміти працювати в команді та розумно управляти своїм часом.
21.04.2017 14:31:33
Скажіть, а на скільки важливе гендерне питання в громадській раді?
Іванно, я - за гендерну рівність, тобто рівні умови для самореалізації як для жінок, так і чоловіків. Але я не прихильниця штучно натягувати це питання. В роботі я не ранжую людей за статевими ознаками, для мене більш важливі особисті якості. Перш за все це - компетентність, прагнення до розвитку, порядність і відповідальність.
21.04.2017 14:36:38
Скажіть, а які конкретні проблемні питання розглядались громадською радою і які вдалось вирішити? Звідки  можна дізнатись про її діяльність?
Розумію питання, але хочу щоб було також зрозуміло, що громадська рада має свої певні функції і перш за все є  тимчасовим  консультативно-дорадчим органом, утвореним  терміном на 2 роки. Безумовно ми розглядаємо проблемні питання, як в ініціативному порядку, так і за зверненнями. До нас звертаються і депутати, і організації, і громадяни. За півроку розглянуто досить багато питань. Велика кількість звернень до нас надходить з регіонів стосовно будівництва та проблем у дозвільній сфері. На першому засіданні ми вже розглядали звернення мешканців м. Одеса стосовно будівництва в межах вулиць Дача Ковалєвского, вулиці Горіхової, Марії Демченко та Академіка Вільямса з порушенням екологічних, санітарних та будівельних норм. До речі зараз це будівництво призупинено. 

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено процедуру проведення громадської екологічної експертизи. Громадська рада активно застосовує цей інструмент для проведення об’єктивної оцінки ситуації та надання ґрунтовних висновків, що оприлюднюються та передаються органам, уповноваженим приймати рішення. Ми провели вже декілька таких оцінок, і ще декілька знаходяться у стадії провадження. Наприклад, зараз вивчаються питання щодо негативного впливу на здоров’я мешканців лівобережних масивів м. Києва внаслідок діяльності ПрАТ «Фанплит»,  дії посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА в частині що стосується  оформлення дозвільної документації  ПП «ЕКОПРОЕКТ-КМ»  та факти незаконного розміщення твердих побутових відходів, що мають ознаки походження з іншого регіону України (Львівська обл.) на  полігоні побутових відходів у с. Молога Білгород-Дністровського району Одеської області. Хочу зазначити, що в ході експертної оцінки були виявлені ознаки як порушень, так і маніпулювання громадською думкою. Нажаль, такі факти не випадкові. За результатами оцінки ми обов’язково оприлюднимо схвалені громадською радою висновки. 
Громадська рада доклала максимум зусиль до впровадження мораторію на відстріл лося. 03 лютого 2017 року Мінприроди було підписано відповідний наказ № 41 «Про заборону полювання на лося», який на даний час знаходиться на реєстрації у Мінюсті. 
Разом з експертами інших громадських організації нами була опрацьовані зміни до порядку проведення  конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери  управління Мінприроди України. Такі зміни мають на меті  запровадити прозору і відкриту для громадськості процедуру обрання очільників адміністрацій заповідників та національних парків і дозволять запобігти потраплянню в їх лави некомпетентних і корумпованих осіб. Також стосовно природно-заповідного фонду, рада майже на кожному засідання розглядає результати  громадського моніторингу та  оцінки його окремих об’єктів. Так, на останньому засіданні наприкінці березня розгадались проблемні питання  національного природного парку «Ужанський», в якому хижацьки знищується ліс (незаконно вирублено понад 10000 куб.м. деревини) та ландшафтний заказник «Тарутинський степ», в якому у порушення Закону здійснюється системне   розорювання земель для заготівлі сіна (розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду становить ~ 8 млн. грн.). За результатами розгляду ми рекомендували Мінприроди вжити невідкладних заходів щодо негайного звільнення директора НПП «Ужанський» Бирковича В.І. із займаної посади та  забезпечити належний контроль і надання території ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» разом іншими цінними степовими природними ділянками  в Тарутинському степу статусу загальнодержавного значення. Ми здійснюємо і будемо здійснювати постійний моніторинг розгляду кожній з наданих радою  рекомендацій. 
Усі протоколи засідань разом з ухваленими рішеннями розміщуються на сайті Мінприроди www.menr.gov.ua в розділі «Громадська рада». В тому ж розділі розміщуються і інші документи, наприклад експертні висновки. Також громадська рада має свою сторінку у Fаcebook: https://www.facebook.com/Громадська-рада-при-Мінприроди-України_2016-1277828692295863/
Заходьте на нашу сторінку, реєструйтесь та отримуйте гарячі новини та анонси подій. Так, ще хочу зазначити що засідання ради відбуваються в відкритому форматі, тобто усі зацікавлені у питанні порядку денного можуть бути присутні на засіданні. Порядок денний публікується за 5 діб до засідання на сайті та сторінці у Fаcebook.
21.04.2017 14:44:04
Які основні програмні документи розглядалися громадською радою за півроку діяльності?
З програмних документів були розглянуті проекти Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні, Національної стратегії поводження з відходами, оновленої редакції Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Ці документи є дуже важливими, оскільки  по суті є інструментом вирішення екологічних проблем і фундаментом реформ у природоохоронній галузі на шляху до євроінтеграції та виконання Угоди про Асоціацію Україна – ЄС. Також громадською радою розглядались і екологічна складова програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2017 рік. Надані за результатом розгляду рекомендації були враховані Мінприроди. І хочу зазначити що вперше, в історії Уряду, в його програмі діяльності з’явились чітко визначені екологічні пріоритети. 
Окремо хотіла б відмітити своєчасність та прогресивність певних проектів актів законодавства, зокрема Концепції реформування системи природоохоронного нагляду (контролю). На думку Громадської ради він є дуже амбітним і багатообіцяючим. Звичайно є багато деталей, які нам спільно потрібно буде активно доопрацьовувати. Разом з тим, чи не вперше за багато років з’явилась надія на наповнення новим змістом діяльність Держекоінспекції та запровадження нових, сучасних методів охорони довкілля. Вцілому Громадська рада підтримала реформу Держекоінспекції у запропонованому Мінприроди вигляді та готова продовжити свою роботу щодо її впровадження в життя.
21.04.2017 15:25:03
Якщо буде підготовка списку акселераторів на стартапи з питань поліпшення екології, то які компанії беруть участь, і чи буде компанія Huawei акселератором стартапу, яка зайшла на ринок України, що збере найбільшу кількість інвестицій?
Акселератори пропонують компаніям програми, які допомагають відточити бізнес-модель і збільшити продажі. Акселератори заробляють на отриманої частки в компанії і подальшому продажі цієї частки, тому часто працюють у зв'язку з фондом, що надає інвестиції. Акселератор може додати додану вартість до проекту, наприклад,  освітньою програмою, нетворкінгом чи інфраструктурою. Відносно  компанії Huawei в мене нема даних стосовно їх інвестиційного портфелю. А для залучення інвестицій в екологічні проекти нам потрібні реформи законодавства у цій сфері у поєднанні з благополучним інвестиційним кліматом у державі.
21.04.2017 15:26:53
Как общественному совету Минэкологии удается работать в состоянии вечной "грызни" входящих в него общественных организаций за гранты? Взаимные противоречия не мешают контролировать чиновников?
Я бы не сказала что общественные огранизации грызутся за гранты. Это не совсем верное утверждение. Для того, чтобы получить грант, организация должна продемонстрировать свою компетентность, открытость, партнерскую сеть, и соответствие др. критериям. И главное — актуальность проекта для общества и решения конкретной проблемы. Также необходимо убедить донора в своей способности реализовать проект и дальнейшую возможность его развития. Так что не все так просто.  Конечно, в общественном секторе есть определенная конкуренция и позиционирование относительно тех или иных вопросов. Но это не мешает работе. Я бы сказала наоборот, в дискуссии роджается истина. А общественный совет - это определенного рода  площадка для дискуссий.  Есть немало организаций, которые являются политическими проектами и банально пиарятся на проблеме. Для них важнее всего их лидеры. Но такие организации не представлены в общественном совете. Это не соответствует их целям — работать в коллегиальном органе.
21.04.2017 15:30:13
Светлана, а прокомментируйте, пожалуйста, ситуацию с решением мусорной проблемы - как известно, в парламенте много документов на сей счет. На ваш взгляд, какой из документов заслуживает наибольшего внимания и как ві в целом расцениваете инициативу тотального сжигания мусора, без сортировки и расширенной ответственности производителей упаковки и товаров в упаковке.
Проблема с отходами очень наболевшая и многогранная. На мой взгляд, управление отходами должно базироваться на следующих принципах:
обеспечение максимального извлечения материальных ресурсов из отходов, - максимум отходов перерабатывать, а составлять лишь инертные остатки их переработки;
соблюдение европейских стандартов и санитарных норм; 
соблюдение принципа: «Тот, кто образует отходы должен заплатить за их переработку».
Сфера обращения с новообразованными отходами не должна быть дотационной. Она нуждается в прозрачности и открытой конкурентной среды.
В Верховном Совете находится ряд законодательных инициатив относительно регулирования управления различными видами отходов. Но мое мнение - решать проблему надо комплексно, и все законодательные инициативы необходимо рассматривать только после принятия Национальной стратегии обращения с отходами, проект которой на данный момент разработан и находится в стадии обсуждения. 
Национальная стратегия обращения с отходами охватывает все виды отходов - твердые бытовые, промышленные, опасные, строительные, сельскохозяйственные, электрические и другие. Документ должен стать основой для будущей разработки регуляторной базы в сфере обращения с отходами, адаптированной к требованиям права ЕС.
Я дякую усім, хто виявив інтерес до сьогоднішньої теми моєї інтернет-конференції. 
До нової зустрічі на порталі liga.net, а вона, неодмінно, буде!