Специалисты юридического объединения ID Legal Group в ходе интернет-конференции, которая проходила на портале LIGA.net, ответили на актуальные вопросы из сферы налогового законодательства и поделились опытом взаимоотношений с фискальными органами.
Среди вопросов, которые задавались читателями в ходе конференции - оформление отпуска, начисление отпускных, основные ошибки.
Юристы напомнили, что непредоставление работнику ежегодных отпусков является нарушением законодательства о труде и за это предусмотрена финансовая и административная ответственность.
Отвечая на вопрос об ответственности работодателя, если сотрудник несколько лет подряд не ходил в отпуск (по собственной инициативе), руководитель департамента учета и аудита ЮО ID Legal Group Тетьяна Савчук отметила, что законодательство не предусматривает срока давности, после которого работник теряет право на отпуск. Также, по ее словам,закон не запрещает предоставлять отпуска, если они не использованы. "Если работник по каким-либо причинам не воспользовался своим правом на отпуск за предыдущие годы, то он имеет право его использовать", - подчеркнула она.
Аудитор добавила, что замена отпуска денежной компенсацией не допускается.
За нарушение норм закона, касающихся отпусков, предусмотрена финансовая и административная ответственность. "Абзац 8 части 2 статьи 265 Кодекса законов о труде Украины установлена финансовая ответственность юридических и физических лиц за нарушение других требований трудового законодательства в размере минимальной зароботной платы", - отметила Савчук.
Кроме того, она напомнила, что задержка выплат отпускных предусматривает наложение штрафа на работодателя.
"Если выплата отпускных задержана на срок до одного месяца, тогда работодатель несет ответственность в виде штрафа в размере минимальной заработной платы. Такой штраф накладывается не по каждому работнику, которому были несвоевременно выплачены отпускные, а в целом за такое правонарушение. Если выплата отпускных задержана на срок более одного месяца, то на работодателя налагается штраф в трехкратном размере МЗП, - пояснила аудитор.
Кроме того, за нарушение установленных сроков выплаты отпускных, независимо от того, на какой конкретно срок задержана такая выплата, должностное лицо, виновное в этом нарушении, может быть привлечено к административной ответственности. "Это грозит штрафом в размере от 30 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 510 до 1700 грн.)", - отметила Савчук.
Добрий день, шановні читачі порталу liga.net! Перш за все, хотіли подякувати вам за проявлений інтерес до теми заходу і за актуальні питання, які ми постараємося максимально розкрити.
Питання по темі
Денис
14.06.2018, 09:15
Чи потрібно переробляти усі касові документи, які були сформовані у програмі 1С, що не мала оновлень запроваджених у зв’язку з Постановою НБУ №148 та яка відповідальність за це?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 17:40
Приємним положенням Постанови №54 є те, що «старі» форми касових документів, які були змінені Постановою №148, Нацбанк дозволив використовувати до 30-го червня 2018 року. Вочевидь, це пов’язано із можливістю не застосовувати відповідальність до тих суб’єктів господарювання, які не встигли своєчасно змінити форми касових документів. Аналогічно до 30-го червня подовжено законодавчу вимогу щодо розроблення та затвердження на підприємстві (у підприємця) Положення про ведення касових операцій, розрахунок ліміту каси.
Руслан
14.06.2018, 09:09
Чи зобов’язане підприємство коригувати фінансовий результат до оподаткування за 1-й квартал, півріччя та 9 місяців згідно з вимогами пункту 140.5.4 ст. 140 ПКУ, якщо передбачається, що операції за підсумками звітного року будуть контрольованими
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:52
(Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік (п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Таким чином, оскільки вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, рішення про незбільшення фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ приймається платником податків, який не здійснював контрольовані операції, лише за підсумками відповідного податкового (звітного) року.
Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, надається на запит контролюючого органу, під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату. Обґрунтування повинне містити інформацію, але не виключно, зазначену у п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).)
Таким чином, оскільки вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, рішення про незбільшення фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ приймається платником податків, який не здійснював контрольовані операції, лише за підсумками відповідного податкового (звітного) року.
Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, надається на запит контролюючого органу, під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату. Обґрунтування повинне містити інформацію, але не виключно, зазначену у п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).)
Олег
14.06.2018, 09:07
Чи обов’язково підприємству користуватися при списанні палива нормами, затвердженими наказом Мінтрансу №43 або робити запит до ДержавтотрансНДІпроекту
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:46
(Держадміністрація автомобільного транспорту в листі від 12.08.2009 р. № 3623-21/07/19-09 указувала, що Наказ № 43 призначений для підприємств, організацій і установ (юридичних осіб) різних форм власності, які діють на території України й експлуатують автомобілі. Та й Мініфраструктури у згадуваному вище листі від 17.02.2014 р. № 1545/25/10-14 з-поміж іншого завважувало, що Наказ № 43 застосовують, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності. Аналогічно у свіжішому листі від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17Мінінфраструктури прописало:
«…вважаємо, що списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб’єктів господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування доцільно здійснювати відповідно до Норм за єдиною прозорою системою».
І в тому ж листі зазначено:
«…вважаємо за доцільне підтримати вимоги органів Державної фіскальної служби України щодо обов’язковості списання витрат палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом, а також здійснення контролю правильності та обґрунтованості цих розрахунків суб’єктами господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування за єдиною прозорою системою, що досягається завдяки застосуванню Норм».
ВАСУ в ухвалі від 16.02.2016 р. у справі № 809/1074/15 (К/800/49593/15) наголосив: Наказ № 43 не має імперативного характеру для товариств з обмеженою відповідальністю, і чинне податкове законодавство не містить застережень щодо неможливості включення до витрат і податкового кредиту фактичних витрат на паливо, які перевищують норми, визначені Наказом № 43.
Про необов’язковість застосування Наказу № 43 фізичними особами — підприємцями та підприємствами, що не підпорядковуються Мінінфраструктури, ідеться також в ухвалах ВАСУ від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С, від 13.04.2016 р. у справі № 805/10769/13-а (К/800/64715/13), постанові ВС/КАС від 03.04.2018 р. у справі № 817/1429/16 (К/9901/3533/17) та у численних рішеннях судів нижчих інстанцій.
Отже, підприємство МОЖЕ, але НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНЕ використовувати норми, затверджені Наказом № 43. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми витрат ПММ з урахуванням усіх технічних характеристик авто, експлуатаційних норм й інших факторів. Окрім того, що на це зважають суди, таке право передбачено й самим Наказом № 43.)
«…вважаємо, що списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб’єктів господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування доцільно здійснювати відповідно до Норм за єдиною прозорою системою».
І в тому ж листі зазначено:
«…вважаємо за доцільне підтримати вимоги органів Державної фіскальної служби України щодо обов’язковості списання витрат палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом, а також здійснення контролю правильності та обґрунтованості цих розрахунків суб’єктами господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування за єдиною прозорою системою, що досягається завдяки застосуванню Норм».
ВАСУ в ухвалі від 16.02.2016 р. у справі № 809/1074/15 (К/800/49593/15) наголосив: Наказ № 43 не має імперативного характеру для товариств з обмеженою відповідальністю, і чинне податкове законодавство не містить застережень щодо неможливості включення до витрат і податкового кредиту фактичних витрат на паливо, які перевищують норми, визначені Наказом № 43.
Про необов’язковість застосування Наказу № 43 фізичними особами — підприємцями та підприємствами, що не підпорядковуються Мінінфраструктури, ідеться також в ухвалах ВАСУ від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С, від 13.04.2016 р. у справі № 805/10769/13-а (К/800/64715/13), постанові ВС/КАС від 03.04.2018 р. у справі № 817/1429/16 (К/9901/3533/17) та у численних рішеннях судів нижчих інстанцій.
Отже, підприємство МОЖЕ, але НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНЕ використовувати норми, затверджені Наказом № 43. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми витрат ПММ з урахуванням усіх технічних характеристик авто, експлуатаційних норм й інших факторів. Окрім того, що на це зважають суди, таке право передбачено й самим Наказом № 43.)
Сергій Конюк
14.06.2018, 08:50
Чи поширюється на ФОПів-спрощенців порядок ведення касових операції шляхом ведення книги обліку доходів?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 17:46
Постанова НБУ від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» чинна з 05.01.2018 року внесла до порядку ведення касових операцій достатню кількість змін, які стосувались як оформлення касових документів, так і порядку оприбуткування готівки в касі. Постановою НБУ №54 від 24.05.2018 року (чинна з 31.05.2018) року її доповнено та уточнено.
Так, новинкою Постанови №148 було введення положення щодо оприбуткування готівки у фізичної особи підприємця. Фізичні особи-підприємці, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і ведуть книгу обліку доходів і витрат, здійснюють облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат на підставі товарних чеків (квитанцій). Постановою №54 уточнено, що оприбуткуванням готівки вважається відображення виручки не лише у книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування та спрощенці, які сплачують ПДВ, а й у книзі обліку доходів, яку ведуть підприємці – платники Єдиного податку, що не сплачують ПДВ.
В цілому таке нововведення є досить прогресивним, оскільки вирішує раз і назавжди спір з приводу порядку оформлення касових документів у підприємців – вони касової книги не ведуть, оскільки раз від разу за результатами перевірок ФОП на загальній системі оподаткування податківці намагались їм приписати порушення касової дисципліни.
Так, новинкою Постанови №148 було введення положення щодо оприбуткування готівки у фізичної особи підприємця. Фізичні особи-підприємці, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і ведуть книгу обліку доходів і витрат, здійснюють облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат на підставі товарних чеків (квитанцій). Постановою №54 уточнено, що оприбуткуванням готівки вважається відображення виручки не лише у книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування та спрощенці, які сплачують ПДВ, а й у книзі обліку доходів, яку ведуть підприємці – платники Єдиного податку, що не сплачують ПДВ.
В цілому таке нововведення є досить прогресивним, оскільки вирішує раз і назавжди спір з приводу порядку оформлення касових документів у підприємців – вони касової книги не ведуть, оскільки раз від разу за результатами перевірок ФОП на загальній системі оподаткування податківці намагались їм приписати порушення касової дисципліни.
Андрій Рязнов
14.06.2018, 08:47
У зв’язку з напруженістю роботи підприємства наші співробітники майже ніколи не ходять надовго у відпустку. Зазвичай це 1-2 тижні, документально це до 10-14 днів. Нам відомо, що за заявою співробітника щорічна відпустка може бути поділена на частини. Але чи буде накладатись відповідальність на керівника, якщо такі частини будуть меншими ніж 14 календарних днів?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 17:49
Держпраці у Волинській області роз'яснила, що не можна видавати наказ про поділ щорічних відпусток на частини по 7 днів через виробничу необхідність. Адже такий наказ суперечить двом нормам Закону «Про відпустки» (ч. 1 ст. 12):
• ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;
• у разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина має бути мінімум 14 к. д.
Отже, ініціювати поділ відпустки має працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток — неправомірний.
Відповідальність — штраф, який сплачуватимуть:
• директор — від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП);
• підприємство — у розмірі мінімальної зарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
• ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;
• у разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина має бути мінімум 14 к. д.
Отже, ініціювати поділ відпустки має працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток — неправомірний.
Відповідальність — штраф, який сплачуватимуть:
• директор — від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП);
• підприємство — у розмірі мінімальної зарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Олена
14.06.2018, 08:44
Чи потрібно буде звітувати до 01-го жовтня 2019 року про операції, які проводились з контрагентом із Естонії, якщо в цілому за 2018 рік сума розрахунків із таким контрагентом перевищить 10 млн.грн., проте за 1-й квартал становить лише 2 млн.грн
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:31
(ДФСУ ІПК від 10.04.2018р. №1500/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо визнання господарських операцій платника податків з контрольованими контрагентами у разі вилучення держави (території) із затвердженого переліку КМУ.
У разі здійснення у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 року господарських операцій із нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Естонії, Латвії, Мальті чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв визначених у пп. «а»- «б», «г»-«ґ» пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони будуть визнаватись контрольованими у разі одночасного виконання наступних умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік, та
обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ. Вимога не застосовується, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту)
У разі здійснення у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 року господарських операцій із нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Естонії, Латвії, Мальті чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв визначених у пп. «а»- «б», «г»-«ґ» пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони будуть визнаватись контрольованими у разі одночасного виконання наступних умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік, та
обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ. Вимога не застосовується, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту)
Костянтин Крипський
14.06.2018, 08:41
Якщо було виписано податкову накладну на 2 подію і відповідно зареєстровано в ЄРПН, то як правильно скласти розрахунок коригування, який тип причини зазначити і чи потрібно врахувати помилкову накладну у складі декларації?
Наталія Сухарева
14.06.2018, 18:34
В даному випадку у РК застосовуємо причину "повернення товару або авансових платежів", коригуємо виключно на весь обсяг товару з "-", якщо було 5 рядків в ПН, то в РК 5 рядків з "-". Помилково складену ПН у складі декларації не враховуємо, так як 1 події не відбулося в даному періоді.
Святослав
11.06.2018, 14:56
Ми знайшли своє підприємство в плані – графіку перевірок Держпраці. Чи змогли б ви розповісти, які найбільш типові порушення зустрічаються під час проведення перевірок органами Держпраці, щоб можна було б хоч якось підготуватись до перевірки.
Наталія Сухарева
15.06.2018, 13:56
Стосовно питань, на які звертають увагу перевіряюч з Держпраці, то їх перелік досить великий та в більшій мірі залежить від напрямку діяльності підприємства. Так, якщо підприємство має виробничу спрямованість, то це і атестація робочих місць, і охорона праці (забезпечення працівників спецодягом та додатковим харчуванням, проведення медоглядів, забезпечення перерв у роботі для відпочинку тощо). В загальних випадках до поля зору перевірячих, звичайно, потрапляють документи, які засвідчують дотримання вимог щодо загальнообов"язкового соціального страхування, дотримання гарантій працівників (на відпустку, на оплату праці не нижче мінімальної, на індексацію оплати праці та її дворазовий характер виплати, дотримання доплат за суміщення посад або виплата компенсацій за понаднормову працю чи працю у вихідні та святкові дні), вивчаються документи щодо дотримання гарантій працівників, які направляються у відрядження (особлива увага звертається працівників із додатковими соціальними гарантіями - матері чи одинокі батьки, що виховують малолітніх дітей, або утримують/опікують інвалідів), вивчаються локальні акти підприємства щодо встановленого режиму праці , правил внутрішньої трудової дисципліни, часу відпочинку та надання різноманітних додаткових відпусток, вивчаються документи щодо дотримання вимог по працевлаштуванню інвалідів (забезпечення їм належних умов праці відповідно до їх індивідуальних програм реабілітації).
В цілому, роботодавець може самостійно оцінити, які ризики у нього є, ознайомившись із типовою формою акту перевірки органів держпраці, який вміщує посилання на усі норми чинного законодавства, дотримання яких досліджується в ході перевірки, і зробити висновки про наявність чи відсутність ймовірного порушення, адже штрафи за порушення трудлового законодавства не маленькі.
В цілому, роботодавець може самостійно оцінити, які ризики у нього є, ознайомившись із типовою формою акту перевірки органів держпраці, який вміщує посилання на усі норми чинного законодавства, дотримання яких досліджується в ході перевірки, і зробити висновки про наявність чи відсутність ймовірного порушення, адже штрафи за порушення трудлового законодавства не маленькі.
Надія
11.06.2018, 14:54
Чи застосовується до роботодавця будь-яка відповідальність, якщо співробітник декілька років підряд не ходив у відпустку (з власної ініціативи)?
Виплата відпускних до початку відпустки є обов’язковою вимогою. Але, якщо працівник раптово пішов у відпустку і наказ до бухгалтерії потрапив вже у періоді, коли працівник відпочивав, чи можливо врятувати ситуацію, якщо цей працівник напише заяву з проханням виплатити відпускні одночасно з зарплатою в кінці місяця?
Виплата відпускних до початку відпустки є обов’язковою вимогою. Але, якщо працівник раптово пішов у відпустку і наказ до бухгалтерії потрапив вже у періоді, коли працівник відпочивав, чи можливо врятувати ситуацію, якщо цей працівник напише заяву з проханням виплатити відпускні одночасно з зарплатою в кінці місяця?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 19:22
Лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання, а тому, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.
Відповідно до статті 2 Закону заміна відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону, заборонена.
Згідно статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
Отже, ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.
Відповідь на це запитання залежить від того, на який строк затримано виплату відпускних: до одного місяця чи більш як на один місяць.
Якщо виплату відпускних затримано на строк до одного місяця. Тоді цей факт розглядається як порушення інших вимог трудового законодавства. За нього роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої на момент виявлення правопорушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
До речі, такий штраф накладається не по кожному працівнику, якому було несвоєчасно виплачено відпускні, а в цілому за таке правопорушення.
Якщо виплата відпускних затримана на строк більше одного місяця. У цьому разі роботодавця можна притягнути до відповідальності, яка встановлена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Згідно з цими нормами за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі МЗП
Крім того, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати (у цьому випадку — відпускних), незалежно від того, на який конкретно термін затримано таку виплату, посадова особа, винна в цьому порушенні, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (ср. 025069200). Ця законодавча норма за зазначені правопорушення передбачає відповідальність у формі адміністративного штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 510 до 1700 грн.).
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання, а тому, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.
Відповідно до статті 2 Закону заміна відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону, заборонена.
Згідно статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
Отже, ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.
Відповідь на це запитання залежить від того, на який строк затримано виплату відпускних: до одного місяця чи більш як на один місяць.
Якщо виплату відпускних затримано на строк до одного місяця. Тоді цей факт розглядається як порушення інших вимог трудового законодавства. За нього роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої на момент виявлення правопорушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
До речі, такий штраф накладається не по кожному працівнику, якому було несвоєчасно виплачено відпускні, а в цілому за таке правопорушення.
Якщо виплата відпускних затримана на строк більше одного місяця. У цьому разі роботодавця можна притягнути до відповідальності, яка встановлена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Згідно з цими нормами за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі МЗП
Крім того, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати (у цьому випадку — відпускних), незалежно від того, на який конкретно термін затримано таку виплату, посадова особа, винна в цьому порушенні, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (ср. 025069200). Ця законодавча норма за зазначені правопорушення передбачає відповідальність у формі адміністративного штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 510 до 1700 грн.).
Інна
11.06.2018, 14:51
Чи обов’язково виплачувати аванс, якщо на підприємстві працює один директор та він сам для себе встановив, що зарплата виплачується один раз на місяць?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:27
Зарабітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата у погодженому розмірі, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).
Лист Міністерства соціальної політики від 16.03.2018р. №118/0/22-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році 11 169грн.).
Лист Державної служби з питань праці від 03.04.2018р. №2547/4/4.1-ДП-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам встановлюються Кодексом законів про працю України та є мінімальними державними гарантіями. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2018 році 37 230грн.)
Лист Міністерства соціальної політики від 16.03.2018р. №118/0/22-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році 11 169грн.).
Лист Державної служби з питань праці від 03.04.2018р. №2547/4/4.1-ДП-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам встановлюються Кодексом законів про працю України та є мінімальними державними гарантіями. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2018 році 37 230грн.)
Марія
11.06.2018, 14:39
Яка відповідальність зможе бути застосована у випадку, коли не індексується заробітна плата співробітників і чи поширюється вимога на індексацію заробітної плати, яка встановлена на рівні , наприклад 20-25 тис.грн.?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:17
Лист Державної служби з питань праці від 07.05.2018р. №3570/4.1/4.1-ДП-18 щодо відповідальності за ненарахування індексації зарплати та нарахування у меншому розмірі.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУвід 26.04.2017 р. № 295.
Пунктами 27 - 29 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень інспектор праці проводить аналіз матеріалів, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису притягнення посадових осіб до відповідальності не вживаються
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУвід 26.04.2017 р. № 295.
Пунктами 27 - 29 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень інспектор праці проводить аналіз матеріалів, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису притягнення посадових осіб до відповідальності не вживаються
Зорьян Олена
11.06.2018, 14:09
Учасник вирішив продати свою частку в компанії (частка складає 99,9% від статутного фонду) за ціною, яка є значно нижчою від номіналу. Чи виникатимуть податкові наслідки у вигляді об’єкту оподаткування або податкових різниць для учасника, який продає свою частку та для учасника, який придбаває таку частку в статутному капіталі. У випадку, якщо розрахунок за придбану частку буде проводитись третьою особою (через переуступку права вимоги боргу), чи виникатиму податкові наслідки у такому випадку?
Татьяна Савчук
14.06.2018, 17:31
Фактично у продавця корпоративних прав станом на дату прийняття рішення про продаж корпоративних прав в мають бути відображені проведення:
Дт Кт
377 741 10т - визнання доходу від продажу корпоративних прав в момент підписання договору про продаж
971 14 190т. - визнання собівартості реалізованих корпоративних прав в той же момент
311 377 10т - отримано оплату від ТОВ «РУЛЛ» за придбані корпоративні права
741 79
79 971 - згорнуто фінансові результати, сформовано збиток від продажу корпоративних прав.
У об’єкта інвестування відбувається лише зміна аналітики (змінюється учасник), розрахунки з учасниками обліковуються по рахунку 40, відтак матиме місце проводка Дт 40 (старий інвестор) Кт 40 (новий інвестор).
У компанії, яка придбала корпоративні права будуть наступні бухгалтерські проведення:
Дт 14 Кт 685 10т. - відображено придбання корпоативних прав при укладанні договору про купівлю
Дт 685 Дт 311 - 10т. - відобраено оплату за придбані корпоратині права)
Дт Кт
377 741 10т - визнання доходу від продажу корпоративних прав в момент підписання договору про продаж
971 14 190т. - визнання собівартості реалізованих корпоративних прав в той же момент
311 377 10т - отримано оплату від ТОВ «РУЛЛ» за придбані корпоративні права
741 79
79 971 - згорнуто фінансові результати, сформовано збиток від продажу корпоративних прав.
У об’єкта інвестування відбувається лише зміна аналітики (змінюється учасник), розрахунки з учасниками обліковуються по рахунку 40, відтак матиме місце проводка Дт 40 (старий інвестор) Кт 40 (новий інвестор).
У компанії, яка придбала корпоративні права будуть наступні бухгалтерські проведення:
Дт 14 Кт 685 10т. - відображено придбання корпоативних прав при укладанні договору про купівлю
Дт 685 Дт 311 - 10т. - відобраено оплату за придбані корпоратині права)
Олена
11.06.2018, 14:04
Чи може підприємство виплатити дивіденди посеред року без складання фінансової звітності та визначення фінансового результату за конкретний звітний період?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:23
Посеред року виплатити може, але складання фінансової звітності є обов’язковим. Тому виплата можлива лише за результатами проміжної звітності. Якщо ж дуже потрібно виплатити кошти, краще оформити позику, повернення якої в подальшому закрити заліком заборгованості по нарахованим дивідендам
Света
11.06.2018, 14:01
Безоплатна роздача рекламних зразків, виплата бонусів по маркетинговій програмі. Чи виникають податкові різниці та ПДВ?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 18:12
ДФСУ ІПК від 20.04.2018р. №1783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК про оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з безкоштовної роздачі товарів в маркетингових/рекламних заходах.
Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то
вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання
в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового /рекламного призначення не нараховуються.
ПРИБУТОК. Операції з безкоштовної роздачі товарів, в т.ч. в рамках рекламних промоакцій, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування (крім безоплатної передачі неприбутковим організаціям в межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього року).
Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то
вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання
в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового /рекламного призначення не нараховуються.
ПРИБУТОК. Операції з безкоштовної роздачі товарів, в т.ч. в рамках рекламних промоакцій, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування (крім безоплатної передачі неприбутковим організаціям в межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього року).
Руслан
11.06.2018, 14:00
Підприємство за результатами претензійно-позовної роботи було визнано боржником, з якого для цілей погашення боргу перед кредитором в процедурі примусового виконання рішення суду було описане майно та виставлене на аукціон. Оскільки об’єктом продажу було нерухоме майно, про факт здійснення продажу ми дізнались лише з реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому було змінено власника. Кошти за продане майно на наші рахунки не надходили, оскільки усі були спрямовані на погашення боргу перед кредитором. Майно продавалось на майданчику ProZorro. В який момент необхідно відображати списання нерухомості з балансу, за якою вартістю та яким чином відображати розрахунки з кредитором?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 17:31
Операції з примусового відчуження майна державною виконавчою службою та подальша його реалізація через організатора торгів в розумінні ПКУ вважатиметься постачанням. При цьому, враховуючи, що процес з моменту накладання арешту на майно та погашення боргу за рахунок отриманих коштів від реалізації майна, є досить тривалим та здійснюється за участі багатьох осіб (боржник, виконавча служба, організатор торгів, покупець майна), постає питання визначення дати, бази оподаткування та суб’єктів, за участі яких мають складатись первинні документи і, як наслідок, сплачуватись податкові зобов’язання з податків та зборів боржником.
Якщо в питанні визначення дати, коли така передача має відбутись з боку боржника, та вартості постачання майна звернути увагу на інформацію, викладену в листах ГУ ДФС у Херсонській області від 13.07.2016 №1295/10/21-22-12-01-10 та ГУ ДФС у Рівненській області від 22.07.2016 №1783/10/17-00-12-01-07, то регіональними структурами ДФС з цього питання зазначено:
датою відчуження боржником арештованого майна буде дата отримання таким боржником документа, що підтверджує факт реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство. На зазначену дату у боржника збільшуються податкові зобов'язання та виписується переможцю аукціону податкова накладна на суму коштів, зазначену в протоколі електронних торгів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди організатору за цим лотом (саме ця сума перераховується переможцем аукціону на рахунок відділу державної виконавчої служби).
Із наведених листів також конкретизується питання, хто виступатиме стороною – отримувачем майна, яке реалізоване на електронних торгах, а саме - переможець таких торгів.
Уся інформація – стосовно вартості реалізації майна (стартова ціна та ціна продажу), дати проведення торгів та дати складання Акту про проведені торги, реквізитів переможця торгів та суму гарантійного внеску, який залишається на користь організаторів торгів наводиться в Акті, який в тому числі надається і боржнику.
Якщо в питанні визначення дати, коли така передача має відбутись з боку боржника, та вартості постачання майна звернути увагу на інформацію, викладену в листах ГУ ДФС у Херсонській області від 13.07.2016 №1295/10/21-22-12-01-10 та ГУ ДФС у Рівненській області від 22.07.2016 №1783/10/17-00-12-01-07, то регіональними структурами ДФС з цього питання зазначено:
датою відчуження боржником арештованого майна буде дата отримання таким боржником документа, що підтверджує факт реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство. На зазначену дату у боржника збільшуються податкові зобов'язання та виписується переможцю аукціону податкова накладна на суму коштів, зазначену в протоколі електронних торгів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди організатору за цим лотом (саме ця сума перераховується переможцем аукціону на рахунок відділу державної виконавчої служби).
Із наведених листів також конкретизується питання, хто виступатиме стороною – отримувачем майна, яке реалізоване на електронних торгах, а саме - переможець таких торгів.
Уся інформація – стосовно вартості реалізації майна (стартова ціна та ціна продажу), дати проведення торгів та дати складання Акту про проведені торги, реквізитів переможця торгів та суму гарантійного внеску, який залишається на користь організаторів торгів наводиться в Акті, який в тому числі надається і боржнику.
Олексій
11.06.2018, 13:57
В ході перевірки ДФС донарахувала доходи по кредиторській заборгованості, за якою минув термін позовної давності з відповідним визначенням суми податку на прибуток до сплати. При цьому на суму заборгованості також нарахували і ПДВ, мотивуючи тим, що придбані товари не були використані у господарській діяльності. Чи є правомірними дії податківців, чи є перспектива для адміністративного оскарження такого висновку акту перевірки і які є аргументи для відстоювання своїх прав у такій ситуації?
Татьяна Савчук
14.06.2018, 11:07
Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачено
Лист ДФС від 27.12.2017 № 3173/6/99-95-42-03-15/ІПК
Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.
Лист ДФС від 06.02.2017 № 2106/6/99-99-15-03-02-15
На дату списання кредиторської заборгованості перед постачальником газу за отриманий природний газ на підставі договору про переведення боргу (надання інших видів компенсацій вартості поставлених товарів (послуг)) підприємство відповідно до пункту 187.10 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 ПКУ формує податковий кредит з ПДВ на підставі належним чином складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, отриманих від постачальника газу при придбанні природного газу.
11.10.2017 N 2211/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній)
Лист ДФС від 27.12.2017 № 3173/6/99-95-42-03-15/ІПК
Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.
Лист ДФС від 06.02.2017 № 2106/6/99-99-15-03-02-15
На дату списання кредиторської заборгованості перед постачальником газу за отриманий природний газ на підставі договору про переведення боргу (надання інших видів компенсацій вартості поставлених товарів (послуг)) підприємство відповідно до пункту 187.10 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 ПКУ формує податковий кредит з ПДВ на підставі належним чином складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, отриманих від постачальника газу при придбанні природного газу.
11.10.2017 N 2211/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній)
Аліна
11.06.2018, 13:53
Які докази контролюючих органів останнім часом суди найбільше досліджують?
Олег Нікітін
14.06.2018, 18:11
Останнім часом проглядається тенденція судів в адміністративних справах ухвалами зобов’язувати контролюючі органи надавати наступні докази:
* інформацію про стан (проведення та результати) кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212, ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: чи є обвинувальний вирок у справі або постанова про закриття кримінальної справи (з яких підстав), де на даний момент перебуває кримінальна справа;
* фабулу кримінального провадження із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань;
* копії протоколів допитів та пояснень посадових осіб контрагентів, які наявні в матеріалах кримінального провадження;
* копії всіх процесуальних документів, в якісь містяться пояснення директора контрагента, в яких вона заперечує свою причетність до створення та діяльності даного підприємства.
Також суду за заявою сторін можуть витребувати належним чином засвідчені копії вироківсуду у кримінальних провадженнях відносно керівників контрагентів.
* інформацію про стан (проведення та результати) кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212, ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: чи є обвинувальний вирок у справі або постанова про закриття кримінальної справи (з яких підстав), де на даний момент перебуває кримінальна справа;
* фабулу кримінального провадження із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань;
* копії протоколів допитів та пояснень посадових осіб контрагентів, які наявні в матеріалах кримінального провадження;
* копії всіх процесуальних документів, в якісь містяться пояснення директора контрагента, в яких вона заперечує свою причетність до створення та діяльності даного підприємства.
Також суду за заявою сторін можуть витребувати належним чином засвідчені копії вироківсуду у кримінальних провадженнях відносно керівників контрагентів.
Олена
11.06.2018, 13:51
Якими судовими рішеннями контролюючі органи підтверджують свої висновки про фіктивність контрагента?
Як боротись з таким свавіллям контролюючих органів?
Як боротись з таким свавіллям контролюючих органів?
Олег Нікітін
14.06.2018, 18:09
Останнім часом значної популярності для цілей доведення в актах перевірки контролюючими органами фіктивності контрагента платника, що перевіряється набули ухвали слідчих суддів у кримінальних справах про доступ до речей і документів, про арешт майна, про обшук. Причому результат судового рішення не має жодного значення.
В цих ухвалах слідці податкової міліції для обґрунтування законності своїх вимог включають фрази, про встановлення слідством про відсутність у підприємства ресурсів, персоналу, виробничої бази і так далі та роблять висновок, що це вказує на ознаки фіктивності підприємства.
Перевіряючий копіює ці фрази з відповідної ухвали і робить висновок про взаємовідносини платника з фіктивним підприємством і нереальність господарської операції.
Незаперечним аргументом звичайно є вирок суду, що набрав законної сили.
В першу чергу мати готовий повний пакет документів, який доводитиме прямо і опосередковано, що господарська операція є реальною, відбулось придбання, є докази перевезення, зберігання та реалізації товару.
Отримані послуги повинні підтверджуватись розлогим звітом, а також мають відповідати напряму господарської діяльності платника і знайти свою реалізацію в такій діяльності.
Зазначені документи потрібно надавати контролюючим органам супровідним листом з переліком додатків, що не було можливості їх ігнорувати, це стане запорукою подальшої ефективної боротьби.
В цих ухвалах слідці податкової міліції для обґрунтування законності своїх вимог включають фрази, про встановлення слідством про відсутність у підприємства ресурсів, персоналу, виробничої бази і так далі та роблять висновок, що це вказує на ознаки фіктивності підприємства.
Перевіряючий копіює ці фрази з відповідної ухвали і робить висновок про взаємовідносини платника з фіктивним підприємством і нереальність господарської операції.
Незаперечним аргументом звичайно є вирок суду, що набрав законної сили.
В першу чергу мати готовий повний пакет документів, який доводитиме прямо і опосередковано, що господарська операція є реальною, відбулось придбання, є докази перевезення, зберігання та реалізації товару.
Отримані послуги повинні підтверджуватись розлогим звітом, а також мають відповідати напряму господарської діяльності платника і знайти свою реалізацію в такій діяльності.
Зазначені документи потрібно надавати контролюючим органам супровідним листом з переліком додатків, що не було можливості їх ігнорувати, це стане запорукою подальшої ефективної боротьби.
Євген
11.06.2018, 13:46
Хто такий сумнівний контрагент і які наслідки для платників податків мають виявлення під час перевірки сумнівного контрагентау ланцюгу.
Олег Нікітін
14.06.2018, 18:56
Сумнівний контрагент, це суб’єкт господарювання стосовно якого контролюючим органом буде виявлена інформація про:
* Будь-які судові рішення не залежно від їх змісту, чи процесуального статусу, що вказуватимуть про наявність ознак фіктивності платника податків;
* Інформація в базах даних контролюючих органів про належність до фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, відсутність основних засобів та виробничих потужностей, відсутність персоналу, відсутність витрат на виробничі цілі,
невідповідність придбаного та реалізованого товару, не відображення операцій в податковій звітності;
* Про порушені кримінальні провадження стосовно посадових осіб чи засновників контрагента.
Якщо сумнівний контрагент виявлений у першому ланцюгу взаємовідносин, невизнання господарської операції під-час перевірки є неминучим, не завжди рятують і надані документи та максимальне підтвердження факту виконання господарськоїоперації.
* Будь-які судові рішення не залежно від їх змісту, чи процесуального статусу, що вказуватимуть про наявність ознак фіктивності платника податків;
* Інформація в базах даних контролюючих органів про належність до фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, відсутність основних засобів та виробничих потужностей, відсутність персоналу, відсутність витрат на виробничі цілі,
невідповідність придбаного та реалізованого товару, не відображення операцій в податковій звітності;
* Про порушені кримінальні провадження стосовно посадових осіб чи засновників контрагента.
Якщо сумнівний контрагент виявлений у першому ланцюгу взаємовідносин, невизнання господарської операції під-час перевірки є неминучим, не завжди рятують і надані документи та максимальне підтвердження факту виконання господарськоїоперації.
Дмитро
11.06.2018, 13:43
Які істотні процедурні порушення допускаються контролюючими органами при проведенні податкових перевірок?
Олег Нікітін
14.06.2018, 19:05
Окрім Податкового кодексу України оформлення результатів перевірки регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі – Порядок № 727).
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти таких виявлених порушень повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податківта зборів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення, зокрема необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.
Як правило головним порушенням в акті перевірки є відсутність доказів, що підтверджують факт порушення та побудова висновків перевірки виключно на припущеннях перевіряючих.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти таких виявлених порушень повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податківта зборів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення, зокрема необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.
Як правило головним порушенням в акті перевірки є відсутність доказів, що підтверджують факт порушення та побудова висновків перевірки виключно на припущеннях перевіряючих.
Оксана
11.06.2018, 13:39
На що звернути увагу при отриманні запиту про надання інформації та документів по взаємовідносинах з контрагентом?
Наталія Сухарева
14.06.2018, 19:08
В більшості запитах контролюючих органах щодо надання інформації (пояснень) ДФС зазначає не конкретні порушення законодавства допущені платником податку, як цього вимагають норми діючого законодавства, а недостовірність визначення даних податкових зобов'язань/податкового кредиту. Наголошуємо на той факт, що недостовірність визначення даних податкових зобов'язань/податкового кредиту не може бути визначена за результатами отримання податкової інформації. А це означає, що такий запит контролюючого органу не відповідає приписам підпункту п 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, а отже надання суб’єктом господарювання інформації (пояснень) та їх документальне підтвердження на такий запит не є обов'язковим для платника податків.
Сергій
11.06.2018, 13:35
Як бути, якщо нас включили в план-графік перевірок податкової. Що є, на нашу думку, незаконним?
Олег Нікітін
14.06.2018, 19:07
На це питання я відповім через призму Верховного Суду.
Ви можете піти двома шляхами:
Шлях 1. Дочекатися, коли прийде перевірка, не допустити її та опісля оскаржити в суді наказ про проведення даної перевірки. При цьому, мотивуючи тим, що ви не знайшли себе ні в одному критерії високого ступеня ризику підприємства та сумніваєтеся в законності включення у план-графік на 2018 рік.
Цю інформацію, як підказав Верховний Суд, можна витребувати у ДФС в суді (конкретно, коли і ким було прийнято це рішення, в які терміни і на підставі яких критеріїв внесено в план-графік).
Шлях №2. Не чекаючи перевірки, можна вже сьогодні звернутися із запитом до ДФС щодо надання публічної інформації про те, на якій підставі вас включили в план-графік перевірок, за якими критеріями і, відповідно, хто приймав це рішення.
Після отримання відповіді можна буде прийняти управлінські рішення, що робити далі. Якщо ви кардинально не будете згодні з відповіддю ДФС, можна (не чекаючи самої перевірки) одразу подати позов до суду, щоб встановити факт неправомірного включення до плану-графіка (і відповідно виключити будь-які підстави для проведення перевірки).
Висновки
1) Для включення підприємства до плану-графіка перевірок у ДФС повинні бути підстави.
2) Підприємство може не відповідати присвоєному йому ступеню ризику.
3) Якщо ви не згодні з включенням в план-графік, не допускайте перевірку і оскаржуйте наказ про її проведення.
Ви можете піти двома шляхами:
Шлях 1. Дочекатися, коли прийде перевірка, не допустити її та опісля оскаржити в суді наказ про проведення даної перевірки. При цьому, мотивуючи тим, що ви не знайшли себе ні в одному критерії високого ступеня ризику підприємства та сумніваєтеся в законності включення у план-графік на 2018 рік.
Цю інформацію, як підказав Верховний Суд, можна витребувати у ДФС в суді (конкретно, коли і ким було прийнято це рішення, в які терміни і на підставі яких критеріїв внесено в план-графік).
Шлях №2. Не чекаючи перевірки, можна вже сьогодні звернутися із запитом до ДФС щодо надання публічної інформації про те, на якій підставі вас включили в план-графік перевірок, за якими критеріями і, відповідно, хто приймав це рішення.
Після отримання відповіді можна буде прийняти управлінські рішення, що робити далі. Якщо ви кардинально не будете згодні з відповіддю ДФС, можна (не чекаючи самої перевірки) одразу подати позов до суду, щоб встановити факт неправомірного включення до плану-графіка (і відповідно виключити будь-які підстави для проведення перевірки).
Висновки
1) Для включення підприємства до плану-графіка перевірок у ДФС повинні бути підстави.
2) Підприємство може не відповідати присвоєному йому ступеню ризику.
3) Якщо ви не згодні з включенням в план-графік, не допускайте перевірку і оскаржуйте наказ про її проведення.
Надія
11.06.2018, 13:30
Чи може бути охоплений плановою перевіркою по ЄСВ період більше ніж три роки?
Тетяна Савчук
14.06.2018, 19:12
Так може. Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.
Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.
Руслан
11.06.2018, 13:23
Чи потрібно виписувати розрахунок коригування у разі, якщо перша подія по передплаті за один товар, а відвантаження іншого, при цьому властивість товару не змінювалась (як приклад: передоплата за товар в рулонах, а відвантаження в заготовках)?
Наталія Сухарева
14.06.2018, 17:53
Однозначно необхідно. Повинен бути складений нульовий РК на зміну номенклатури з дотриманням нумерації рядків.
Олена
11.06.2018, 13:12
Якщо була помилково виписана податкова накладна чи необхідно включати її до Декларації з ПДВ?
Тетяна Савчук
15.06.2018, 12:30
Обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, указані в податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, тобто помилково складена, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.
