Специалисты юридического объединения ID Legal Group в ходе интернет-конференции, которая проходила на портале LIGA.net, ответили на актуальные вопросы из сферы налогового законодательства и поделились опытом взаимоотношений с фискальными органами.
Среди вопросов, которые задавались читателями в ходе конференции - оформление отпуска, начисление отпускных, основные ошибки.
Юристы напомнили, что непредоставление работнику ежегодных отпусков является нарушением законодательства о труде и за это предусмотрена финансовая и административная ответственность.
Отвечая на вопрос об ответственности работодателя, если сотрудник несколько лет подряд не ходил в отпуск (по собственной инициативе), руководитель департамента учета и аудита ЮО ID Legal Group Тетьяна Савчук отметила, что законодательство не предусматривает срока давности, после которого работник теряет право на отпуск. Также, по ее словам,закон не запрещает предоставлять отпуска, если они не использованы. "Если работник по каким-либо причинам не воспользовался своим правом на отпуск за предыдущие годы, то он имеет право его использовать", - подчеркнула она.
Аудитор добавила, что замена отпуска денежной компенсацией не допускается.
За нарушение норм закона, касающихся отпусков, предусмотрена финансовая и административная ответственность. "Абзац 8 части 2 статьи 265 Кодекса законов о труде Украины установлена финансовая ответственность юридических и физических лиц за нарушение других требований трудового законодательства в размере минимальной зароботной платы", - отметила Савчук.
Кроме того, она напомнила, что задержка выплат отпускных предусматривает наложение штрафа на работодателя.
"Если выплата отпускных задержана на срок до одного месяца, тогда работодатель несет ответственность в виде штрафа в размере минимальной заработной платы. Такой штраф накладывается не по каждому работнику, которому были несвоевременно выплачены отпускные, а в целом за такое правонарушение. Если выплата отпускных задержана на срок более одного месяца, то на работодателя налагается штраф в трехкратном размере МЗП, - пояснила аудитор.
Кроме того, за нарушение установленных сроков выплаты отпускных, независимо от того, на какой конкретно срок задержана такая выплата, должностное лицо, виновное в этом нарушении, может быть привлечено к административной ответственности. "Это грозит штрафом в размере от 30 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 510 до 1700 грн.)", - отметила Савчук.
Фото: Архив Пресс-центра LigaПитання по темі
Таким чином, оскільки вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, рішення про незбільшення фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ приймається платником податків, який не здійснював контрольовані операції, лише за підсумками відповідного податкового (звітного) року.
Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, надається на запит контролюючого органу, під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату. Обґрунтування повинне містити інформацію, але не виключно, зазначену у п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).)
«…вважаємо, що списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб’єктів господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування доцільно здійснювати відповідно до Норм за єдиною прозорою системою».
І в тому ж листі зазначено:
«…вважаємо за доцільне підтримати вимоги органів Державної фіскальної служби України щодо обов’язковості списання витрат палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом, а також здійснення контролю правильності та обґрунтованості цих розрахунків суб’єктами господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування за єдиною прозорою системою, що досягається завдяки застосуванню Норм».
ВАСУ в ухвалі від 16.02.2016 р. у справі № 809/1074/15 (К/800/49593/15) наголосив: Наказ № 43 не має імперативного характеру для товариств з обмеженою відповідальністю, і чинне податкове законодавство не містить застережень щодо неможливості включення до витрат і податкового кредиту фактичних витрат на паливо, які перевищують норми, визначені Наказом № 43.
Про необов’язковість застосування Наказу № 43 фізичними особами — підприємцями та підприємствами, що не підпорядковуються Мінінфраструктури, ідеться також в ухвалах ВАСУ від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С, від 13.04.2016 р. у справі № 805/10769/13-а (К/800/64715/13), постанові ВС/КАС від 03.04.2018 р. у справі № 817/1429/16 (К/9901/3533/17) та у численних рішеннях судів нижчих інстанцій.
Отже, підприємство МОЖЕ, але НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНЕ використовувати норми, затверджені Наказом № 43. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми витрат ПММ з урахуванням усіх технічних характеристик авто, експлуатаційних норм й інших факторів. Окрім того, що на це зважають суди, таке право передбачено й самим Наказом № 43.)
Так, новинкою Постанови №148 було введення положення щодо оприбуткування готівки у фізичної особи підприємця. Фізичні особи-підприємці, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і ведуть книгу обліку доходів і витрат, здійснюють облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат на підставі товарних чеків (квитанцій). Постановою №54 уточнено, що оприбуткуванням готівки вважається відображення виручки не лише у книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування та спрощенці, які сплачують ПДВ, а й у книзі обліку доходів, яку ведуть підприємці – платники Єдиного податку, що не сплачують ПДВ.
В цілому таке нововведення є досить прогресивним, оскільки вирішує раз і назавжди спір з приводу порядку оформлення касових документів у підприємців – вони касової книги не ведуть, оскільки раз від разу за результатами перевірок ФОП на загальній системі оподаткування податківці намагались їм приписати порушення касової дисципліни.
• ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;
• у разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина має бути мінімум 14 к. д.
Отже, ініціювати поділ відпустки має працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток — неправомірний.
Відповідальність — штраф, який сплачуватимуть:
• директор — від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП);
• підприємство — у розмірі мінімальної зарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
У разі здійснення у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 року господарських операцій із нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Естонії, Латвії, Мальті чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв визначених у пп. «а»- «б», «г»-«ґ» пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони будуть визнаватись контрольованими у разі одночасного виконання наступних умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік, та
обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ. Вимога не застосовується, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту)
В цілому, роботодавець може самостійно оцінити, які ризики у нього є, ознайомившись із типовою формою акту перевірки органів держпраці, який вміщує посилання на усі норми чинного законодавства, дотримання яких досліджується в ході перевірки, і зробити висновки про наявність чи відсутність ймовірного порушення, адже штрафи за порушення трудлового законодавства не маленькі.
Виплата відпускних до початку відпустки є обов’язковою вимогою. Але, якщо працівник раптово пішов у відпустку і наказ до бухгалтерії потрапив вже у періоді, коли працівник відпочивав, чи можливо врятувати ситуацію, якщо цей працівник напише заяву з проханням виплатити відпускні одночасно з зарплатою в кінці місяця?
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання, а тому, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.
Відповідно до статті 2 Закону заміна відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону, заборонена.
Згідно статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
Отже, ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.
Відповідь на це запитання залежить від того, на який строк затримано виплату відпускних: до одного місяця чи більш як на один місяць.
Якщо виплату відпускних затримано на строк до одного місяця. Тоді цей факт розглядається як порушення інших вимог трудового законодавства. За нього роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої на момент виявлення правопорушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
До речі, такий штраф накладається не по кожному працівнику, якому було несвоєчасно виплачено відпускні, а в цілому за таке правопорушення.
Якщо виплата відпускних затримана на строк більше одного місяця. У цьому разі роботодавця можна притягнути до відповідальності, яка встановлена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Згідно з цими нормами за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі МЗП
Крім того, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати (у цьому випадку — відпускних), незалежно від того, на який конкретно термін затримано таку виплату, посадова особа, винна в цьому порушенні, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (ср. 025069200). Ця законодавча норма за зазначені правопорушення передбачає відповідальність у формі адміністративного штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 510 до 1700 грн.).
Лист Міністерства соціальної політики від 16.03.2018р. №118/0/22-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році 11 169грн.).
Лист Державної служби з питань праці від 03.04.2018р. №2547/4/4.1-ДП-18 щодо оплати авансу не у повному обсязі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам встановлюються Кодексом законів про працю України та є мінімальними державними гарантіями. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2018 році 37 230грн.)
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУвід 26.04.2017 р. № 295.
Пунктами 27 - 29 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень інспектор праці проводить аналіз матеріалів, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису притягнення посадових осіб до відповідальності не вживаються
Дт Кт
377 741 10т - визнання доходу від продажу корпоративних прав в момент підписання договору про продаж
971 14 190т. - визнання собівартості реалізованих корпоративних прав в той же момент
311 377 10т - отримано оплату від ТОВ «РУЛЛ» за придбані корпоративні права
741 79
79 971 - згорнуто фінансові результати, сформовано збиток від продажу корпоративних прав.
У об’єкта інвестування відбувається лише зміна аналітики (змінюється учасник), розрахунки з учасниками обліковуються по рахунку 40, відтак матиме місце проводка Дт 40 (старий інвестор) Кт 40 (новий інвестор).
У компанії, яка придбала корпоративні права будуть наступні бухгалтерські проведення:
Дт 14 Кт 685 10т. - відображено придбання корпоативних прав при укладанні договору про купівлю
Дт 685 Дт 311 - 10т. - відобраено оплату за придбані корпоратині права)
Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то
вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання
в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового /рекламного призначення не нараховуються.
ПРИБУТОК. Операції з безкоштовної роздачі товарів, в т.ч. в рамках рекламних промоакцій, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування (крім безоплатної передачі неприбутковим організаціям в межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього року).
Якщо в питанні визначення дати, коли така передача має відбутись з боку боржника, та вартості постачання майна звернути увагу на інформацію, викладену в листах ГУ ДФС у Херсонській області від 13.07.2016 №1295/10/21-22-12-01-10 та ГУ ДФС у Рівненській області від 22.07.2016 №1783/10/17-00-12-01-07, то регіональними структурами ДФС з цього питання зазначено:
датою відчуження боржником арештованого майна буде дата отримання таким боржником документа, що підтверджує факт реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство. На зазначену дату у боржника збільшуються податкові зобов'язання та виписується переможцю аукціону податкова накладна на суму коштів, зазначену в протоколі електронних торгів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди організатору за цим лотом (саме ця сума перераховується переможцем аукціону на рахунок відділу державної виконавчої служби).
Із наведених листів також конкретизується питання, хто виступатиме стороною – отримувачем майна, яке реалізоване на електронних торгах, а саме - переможець таких торгів.
Уся інформація – стосовно вартості реалізації майна (стартова ціна та ціна продажу), дати проведення торгів та дати складання Акту про проведені торги, реквізитів переможця торгів та суму гарантійного внеску, який залишається на користь організаторів торгів наводиться в Акті, який в тому числі надається і боржнику.
Лист ДФС від 27.12.2017 № 3173/6/99-95-42-03-15/ІПК
Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.
Лист ДФС від 06.02.2017 № 2106/6/99-99-15-03-02-15
На дату списання кредиторської заборгованості перед постачальником газу за отриманий природний газ на підставі договору про переведення боргу (надання інших видів компенсацій вартості поставлених товарів (послуг)) підприємство відповідно до пункту 187.10 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 ПКУ формує податковий кредит з ПДВ на підставі належним чином складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, отриманих від постачальника газу при придбанні природного газу.
11.10.2017 N 2211/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній)
* інформацію про стан (проведення та результати) кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212, ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: чи є обвинувальний вирок у справі або постанова про закриття кримінальної справи (з яких підстав), де на даний момент перебуває кримінальна справа;
* фабулу кримінального провадження із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань;
* копії протоколів допитів та пояснень посадових осіб контрагентів, які наявні в матеріалах кримінального провадження;
* копії всіх процесуальних документів, в якісь містяться пояснення директора контрагента, в яких вона заперечує свою причетність до створення та діяльності даного підприємства.
Також суду за заявою сторін можуть витребувати належним чином засвідчені копії вироківсуду у кримінальних провадженнях відносно керівників контрагентів.
Як боротись з таким свавіллям контролюючих органів?
В цих ухвалах слідці податкової міліції для обґрунтування законності своїх вимог включають фрази, про встановлення слідством про відсутність у підприємства ресурсів, персоналу, виробничої бази і так далі та роблять висновок, що це вказує на ознаки фіктивності підприємства.
Перевіряючий копіює ці фрази з відповідної ухвали і робить висновок про взаємовідносини платника з фіктивним підприємством і нереальність господарської операції.
Незаперечним аргументом звичайно є вирок суду, що набрав законної сили.
В першу чергу мати готовий повний пакет документів, який доводитиме прямо і опосередковано, що господарська операція є реальною, відбулось придбання, є докази перевезення, зберігання та реалізації товару.
Отримані послуги повинні підтверджуватись розлогим звітом, а також мають відповідати напряму господарської діяльності платника і знайти свою реалізацію в такій діяльності.
Зазначені документи потрібно надавати контролюючим органам супровідним листом з переліком додатків, що не було можливості їх ігнорувати, це стане запорукою подальшої ефективної боротьби.
* Будь-які судові рішення не залежно від їх змісту, чи процесуального статусу, що вказуватимуть про наявність ознак фіктивності платника податків;
* Інформація в базах даних контролюючих органів про належність до фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, відсутність основних засобів та виробничих потужностей, відсутність персоналу, відсутність витрат на виробничі цілі,
невідповідність придбаного та реалізованого товару, не відображення операцій в податковій звітності;
* Про порушені кримінальні провадження стосовно посадових осіб чи засновників контрагента.
Якщо сумнівний контрагент виявлений у першому ланцюгу взаємовідносин, невизнання господарської операції під-час перевірки є неминучим, не завжди рятують і надані документи та максимальне підтвердження факту виконання господарськоїоперації.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти таких виявлених порушень повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податківта зборів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення, зокрема необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.
Як правило головним порушенням в акті перевірки є відсутність доказів, що підтверджують факт порушення та побудова висновків перевірки виключно на припущеннях перевіряючих.
Ви можете піти двома шляхами:
Шлях 1. Дочекатися, коли прийде перевірка, не допустити її та опісля оскаржити в суді наказ про проведення даної перевірки. При цьому, мотивуючи тим, що ви не знайшли себе ні в одному критерії високого ступеня ризику підприємства та сумніваєтеся в законності включення у план-графік на 2018 рік.
Цю інформацію, як підказав Верховний Суд, можна витребувати у ДФС в суді (конкретно, коли і ким було прийнято це рішення, в які терміни і на підставі яких критеріїв внесено в план-графік).
Шлях №2. Не чекаючи перевірки, можна вже сьогодні звернутися із запитом до ДФС щодо надання публічної інформації про те, на якій підставі вас включили в план-графік перевірок, за якими критеріями і, відповідно, хто приймав це рішення.
Після отримання відповіді можна буде прийняти управлінські рішення, що робити далі. Якщо ви кардинально не будете згодні з відповіддю ДФС, можна (не чекаючи самої перевірки) одразу подати позов до суду, щоб встановити факт неправомірного включення до плану-графіка (і відповідно виключити будь-які підстави для проведення перевірки).
Висновки
1) Для включення підприємства до плану-графіка перевірок у ДФС повинні бути підстави.
2) Підприємство може не відповідати присвоєному йому ступеню ризику.
3) Якщо ви не згодні з включенням в план-графік, не допускайте перевірку і оскаржуйте наказ про її проведення.
Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.